Порівняльно-правовий аналіз поняття необґрунтованого збагачення у зарубіжних правових системах

Abstract

Розвиток інтеграційних процесів в умовах глобалізації міжнародних економічних зв’язків, активне переміщення фізичних та юридичних осіб, використання електронних переказів, віртуальних платіжних систем, надання міжнародних поштових послуг призводить до того, що відносини з необґрунтованого збагачення можуть виходити за межі однієї держави та набувати транскордонного характеру. Метою даної статті є аналіз підходів до поняття «необґрунтованого збагачення» у праві, доктрині та судовій практиці зарубіжних країн, а також виявлення основних проблем при кваліфікації даного визначення. У статті акцентовано увагу на тому, що у сучасних правових системах можливість відновлення порушеного балансу інтересів учасників цивільного обороту внаслідок неправомірного переміщення майна від однієї особи до іншої у тому чи іншому вигляді прямо передбачена в законі або набула розвитку в судовій практиці в рамках інституту безпідставного збагачення. Основним колізійним правилом визначення статуту зобов’язання з безпідставного збагачення є право країни, якому підпорядковані існуючі або передбачувані правовідносини, у зв’язку з якими має місце безпідставне збагачення (lex causae condictionis). Наголошено, що на сучасному етапі зобов’язання з безпідставного збагачення визнаються самостійним видом зобов’язання у системі зобов’язального права поруч із договором і зобов’язаннями із заподіяння шкоди. Підкреслено, що становленню даного інституту передував тривалий процес розвитку уявлень про безпідставне збагачення.

Keywords

• необґрунтоване збагачення
• реституція
• віндикація
• lex loci condictionis
• lex causae condictionis
• право на action de in rem verso