Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Mar 2024)
Динаміка щільності бобово-злакового травостою залежно від удобрення в умовах Передкарпаття
Abstract
В умовах польового досліду вивчали вплив удобрення та позакореневого підживлення на бобово-злаковий травостій. Встановлено, що внесення мінеральних добрив у весняний період мало позитивний вплив на щільність бобово-злакової травосумішки. Найбільшу щільність травостою в першому укосі (1202 шт./м2) спостерігали за внесення фосфорних та калійних добрив у нормі Р60К90. У другому укосі збільшення щільності травостою в основному відбувалося завдяки інтенсивнішому галуженню бобових компонентів. В першому укосі галуження бобових трав забезпечувало 30,9–71,5 % щільності травостою, в другому укосі цей показник становив ‒ 49,6–77,2 %. Найбільше вегетативних пагонів бобових трав спостерігали на першому (Р60К90) та восьмому (P60K90 + N30 + Наніт Турбо (N30 після першого укосу)) варіантах, з кількістю 1116 і 1021 шт./м2 відповідно. Додаткове внесення азотних добрив (60 кг/га) знижувало частку бобових трав у загальній щільності бобово-злакового травостою з 77,2 % до 63,3 %. Щільність третього укосу конюшино-тимофіївкового травостою коливалася в межах від 1053 до 1549 шт./м2. Найвищий показник щільності (1549 шт./м2) був зафіксований на варіанті з внесенням N30 та Наніт Турбо після першого укосу. На фоновому варіанті (Р60К90) їх кількість була найвищою і становила ‒ 881 шт./м2. Додаткове внесення 30 кг/га азоту призвело до зниження щільності бобових трав до 523 шт./м2. Використання позакореневого підживлення Наніт Турбо на фоні N30 підвищувало показник щільності конюшини лучної до 672 шт./м2. Щільність злакового компонента травостою коливалася в межах 244‒762 шт./м2. Найвищою у тимофіївки лучної після першого укосу вона була також на варіанті з позакореневою обробкою Наніт Турбо на фоні N30 ‒ 762 шт./м2 (49,2 %).
Keywords
