СНІГОВИЙ ПОКРИВ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ МИСЛИВСЬКОЇ ФАУНИ ХАРКІВЩИНИ

Abstract

Досліджено особливості формування снігового покриву і льодової кірки та їх впливу на життєдіяльність і стан мисливських тварин, а саме: кабана (Sus scrofa), оленя благородного (Cervus elaphus), козулі європейської (Capreólus capreólus) тощо. Установлено, що глибина снігового покриву та потужність льодової кірки у різних типах лісу, а також різних типах мисливських угідь неоднакова. Глибина снігового покриву залежно від умов змінювалася від 28,0 см (d = 0,22) до 53,0 см (d = 0,18), при цьому потужність льодової кірки була в межах від 0 до 2,5 см. За глибини снігового покриву понад 50 см, масової міграції тварин з мисливських господарств не виявлено. Водночас, виявлено певне концентрування козулі та оленя у сосняках, а також в інших місцях з меншим сніговим покривом та менш потужною льодовою кіркою. Як свідчать результати наших спостережень за переміщенням козулі європейської, середні та великі особини козулі здатні переміщуватися на місцях годівлі (культури дуба звичайного, вік – шість років) за глибини снігового покриву понад 50 см. З'ясовано, що за глибини снігового покриву 25-30 см козуля вже не здатна поїдати трав'яні рослини, які містяться під снігом, або озимину. У разі відсутності підгодівельних майданчиків козуля переважно переходить на гілковий корм та концентрується біля лісових культур, молодняків, де ростуть дуб, ясен звичайний, осика тощо. За результатами препарування 20 екземплярів козулі європейської виявлено 8 випадків запалення легенів, 10 випадків − пошкодження передніх та задніх кінцівок.

Keywords

• сніговий покрив
• льодова кірка
• козуля європейська
• кабан
• олень благородний
• мисливське господарство