Передгірне та гірське землеробство і тваринництво (Mar 2022)
Динаміка щільності сіяного травостою залежно від удобрення
Abstract
Для того, щоб впевнено конкурувати з тваринницькою продукцією на вітчизняному, і особливо на світовому ринку, потрібно значно здешевити її собівартість шляхом використання низькозатратних технологій виробництва високоякісних кормів. Відомо, що в переважній більшості наших господарств корми власного виробництва лише на 80‒85 % збалансовані за перетравним протеїном, що веде до їх перевитрат на 30 % і більше при виробництві молока та м’яса. Поліпшити якість і знизити вартість кормів можна шляхом вирощування багаторічних трав, і зокрема бобово-злакових травосумішок. Відомо, що суттєвою передумовою високого врожаю багаторічних трав у сіяному лучному фітоценозі є густий травостій, щільність якого залежить від багатьох антропогенних факторів. Дослідження, проведені в умовах Лісостепу Західного на темно-сірому опідзоленому глеюватому слабозмитому ґрунті, показали, що щільність багаторічного сіяного бобово-злакового травостою змінюється під впливом підбору багаторічних злакових і бобових трав та їх удобрення. Трирічні дані досліджень показали, що найбільшу щільність травостою спостерігали у травосумішці, де разом зі злаками грястицею збірною, пажитницею багаторічною і тимофіївкою лучною висівали бобові ‒ конюшину гібридну і лядвенець рогатий або конюшину лучну і конюшину гібридну. На цих ділянках на 1 м2 нараховувалося 1025‒1240 і 986‒1305 шт. вегетативних пагонів. У травостої 57,6‒79,9 % займали злакові трави, тоді як на бобові припадало лише 15,3‒38,6 %, а на різнотрав’я – 2,6‒5,3 %. Найбільш сприятливі умови для кущення злакових трав створювалися при удобренні бобово-злакового травостою повними мінеральними добривами з розрахунку N60Р60К90, бобових – при внесенні лише фосфорно-калійних добрив Р60К90. Відчуження травостою першого укосу сприяло приросту пагонів на 70‒226 шт. на 1 м2 за рахунок більш інтенсивного галуження бобових компонентів, і їх відсоток у другому укосі зріс до 17,4‒51,1 % порівняно з 15,3‒38,4 % у першому укосі. Найбільше вегетативних пагонів бобових трав спостерігали в усіх травосумішках на неудобреному варіанті і варіанті, удобреному фосфорно-калійними добривами з розрахунку Р60К90, злакових – на удобрених повними мінеральними добривами N60Р60К90. Таку ж закономірність щодо динаміки щільності сіяного травостою спостерігали і в третьому укосі. З трьох років проведення досліджень найбільш відчутне зменшення (на 41,5‒35,8 %) густоти травостою відбувається на другий рік його використання.
Keywords
