Збереження художньої спадщини мистців - українських січових стрільців: проблеми і перспективи

Abstract

У статті розглянуті стан і проблеми збереженості творчої спадщини художників – Українських січових стрільців у динаміці їх розвитку з моменту створення Легіону Українських січових стрільців (далі ‑ УСС) і до наших днів. Досліджено, що формування збірки пам’яток УСС розпочалося 1915 р. зусиллями Бойової управи УСС у Відні. Переважна частина цієї збірки була передана у 1917 р. на зберігання до Національного музею у Львові; велика колекція творів УСС з 1925 р. зберігалася у відділі військових пам’яток при Музеї Національного товариства ім. Т. Шевченка, а з 1939 р. – розпорошена по фондах Музею визвольної боротьби в Празі та Львівського історичного музею. У серпні 1952 р. за спеціальною вказівкою Комітету у справах культурно-освітніх установ при Раді Міністрів УРСР в котельні Львівської національної наукової бібліотеки було спалено близько 2 300 експонатів зі спеціальних фондів львівських музеїв, до яких входили всі картини художників УСС і твори, присвячені історії українського стрілецтва. Зазначено факти виявлення понад 800 творів стрілецької графіки у спеціальних фондах Слов’янської бібліотеки в Празі (1998 р.), а також поодиноких творів художників УСС у Національному музеєві в Кракові, Львівському історичному музеєві та у збірках приватних колекціонерів в Україні і за кордоном. Зроблено висновок про те, що кількість вцілілих творів не дає повного уявлення про масштаби та характер діяльності мистецького угруповання УСС.

Keywords

• Українські січові стрільці
• Живопис
• Графіка
• Мистецька спадщина
• Збереження культурних цінностей