Морфологія (Sep 2019)
Гісто-ультраструктурні зміни скроневого м'яза в ранні терміни розвитку стрептозотоцинового цукрового діабету.
Abstract
Актуальність. Скелетні м'язи відповідають за утилізацію глюкози під впливом інсуліну, тому відіграють важливу роль в обміні глюкози. Вони є головною мішенню для дії інсуліну щодо регулювання рівня глюкози в крові шляхом активації інсулін-чутливого транспортера глюкози (GLUT-4) на плазматичній мембрані клітини. Тому метою нашої роботи було встановлення гістологічних та ультраструктурних змін скроневого м'яза щура на 14-у і 28-у доби розвитку стрептозотоцинового ЦД (СЦД). Методи дослідження. Для дослідження використано 16 статевозрілих білих щурів-самців (масою тіла 160-200 г), які розподілялися на 2 групи: перша – дослідна (10 тварин)із СЦД (одноразове внутрішньоочеревинне введення стрептозотоцину із розрахунку 6 мг/100 г маси тіла), друга – контрольна (6 тварин). Забір матеріалу здійснювали на 14-у і 28-у доби від початку моделювання СЦД. Результати. На 14-28-у доби розвитку СЦД простежується достовірне зменшення площі м’язових волокон у 1,5-1,4 раза внаслідок зменшенням в них глікогену, що підтверджується гістологічними і ультраструктурними дослідженнями. Спостерігаються початкові ознаки діабетичної мікроангіопатії, яка морфологічно проявляється:спазмом судин приносної ланки, що підтверджуєтьсязменшенням площі просвіту артеріол та зростанням їхнього індексу Вогенворта (ІВ); зменшенням кількості капілярів на 0,1 мм2в 1,2 раза на 28-у добу експерименту та зростанням площі їхньої стінки і ІВ в 1,4 раза та 1,3 раза відповідно; гемореологічними порушеннями в обмінних судинах (еритроцитарнісладжі, адгезія еритроцитів і тромбоцитів, мікроклазматоз). Такі зміни руслі призводять до гіпоксії м’язових волокон, тому на субмікроскопічному рівні у них найбільш виражених змін зазнають мітохондрії, натомість міофібрили зберігають свою ультраструктуру. Підсумок. Таким чином, у ранні терміни розвитку СЦД (14-28 доби) на тлі гіперглікемії у скроневому м’язі простежується зменшенням площі м’язових волокон внаслідок зниження вмісту глікогену в них. У судинах гемомікроциркуляторного русла відмічаються початкові ознаки діабетичної мікроангіопатії, яка проявляється: спазмом артеріол, зменшенням кількості капілярів на 0,1 мм2та зростанням площі їхньої стінки і ІВ, гемореологічними порушеннями в мікрогемосудинах.
Keywords
