Vіsnik Naukovih Doslіdžen' (Apr 2019)

ДЕЯКІ ПРЕДИКТОРИ ВИРАЖЕННЯ ПСИХОПАТОЛОГІЧНОЇ СИМПТОМАТИКИ ПРИ ПАРАНОЇДНІЙ ШИЗОФРЕНІЇ

  • S. V. Chernachuk,
  • O. Buzdyhan,
  • S. I. Shkrobot

DOI
https://doi.org/10.11603/2415-8798.2019.1.9938
Journal volume & issue
no. 1
pp. 84 – 88

Abstract

Read online

У статті проаналізовано особливості психопатологічної симптоматики параноїдної шизофренії з урахуванням функціонального стану вегетативної нервової системи (ВНС). Мета дослідження – вивчити особливості психопатологічної симптоматики у хворих на параноїдну шизофренію з урахуванням функціонального стану вегетативної нервової системи. Матеріали і методи. Проведено клініко-психопатологічне обстеження 144 чоловіків, хворих на параноїдну шизофренію, з використанням шкали PANSS, опитувальника А. М. Вейна і дослідження варіабельності серцевого ритму. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що хворим на параноїдну шизофренію притаманні ознаки відносної симпатикотонії (45,1%) та парасимпатикотонії (41,7 %) при значно менших проявах ейтонії (13,2 %). Встановлено, що пацієнтам з ознаками симпатикотонії характерна в цілому більш виражена психопатологічна симптоматика ((115,03±11,71) бала) порівняно з хворими з ознаками парасимпатикотонії ((99,08±11,13) бала)) та ейтонії ((89,74±15,00) бала) (р<0,01). Найбільше ця тенденція виражена для продуктивної симптоматики (відповідно (30,62±2,94) бала, (21,60±3,64) бала та (21,63±2,61) бала, р<0,01) і загальної симптоматики (відповідно (56,86±6,17) бала, (45,58±7,18) бала та (51,27±6,03) бала, р<0,01), а найменше – для негативної симптоматики (відповідно (27,55±6,27) бала, (22,53±8,02) бала та (26,22±6,28) бала), і виявляється також при аналізі окремих симптомів, що входять до складу позитивного, негативного та загального кластера психопатологічної симптоматики шизофренії. У хворих з ознаками симпатикотонії більшим є також вираження порушень мислення (відповідно (13,02±3,03) бала, (8,83±2,10) бала та (8,47±1,93) бала, р<0,01), збудження ((10,91±1,84) бала, (8,83±1,88) бала та (8,68±1,60) бала, р<0,01)) та параноїдної поведінки ((13,78±1,87) бала, (10,12±2,87) бала та (9,68±2,45) бала, р<0,01)). При цьому відмінності у вираженні психопатологічної симптоматики між пацієнтами з парасимпатикотонією і ейтонією є меншими, ніж між хворими з симпатикотонією та інших груп. Водночас, закономірності щодо зв’язків різної психопатологічної симптоматики та функціонального стану вегетативної нервової системи (ВНС) при параноїдній шизофренії є складними і неоднозначними. Встановлено наявність значущих зворотних кореляційних зв’язків між показником LF/HF варіабельності серцевого ритму та показниками вираження продуктивної психопатологічної симптоматики (rS=-0,749), параноїдної поведінки (rS=-0,706), порушень мислення (rS=-0,698), збудження (rS=-0,644), загальної тяжкості психопатологічної симптоматики (rS=-0,614), загальної симптоматики шизофренії (rS=-0,440) та тяжкості негативної симптоматики (rS=-0,145). Висновки. Виявлені закономірності свідчать про наявність зв’язку між вираженням психопатологічної симптоматики параноїдної шизофренії та показниками функціонального стану ВНС.

Keywords