Особливості виникнення поширеного перитоніту та вплив поліморфізму гена 5,10-метилентетрагідрофолатредуктази

Abstract

Актуальним у сучасній хірургії є уточнення факторів ризику поширеного перитоніту та поліпшення лікувально-діагностичних алгоритмів ведення таких пацієнтів. Мета - встановити особливості виникнення поширеного перитоніту та вплив поліморфізмів гена MTHFR на ризик його виникнення. Матеріали та методи. До дослідження залучено 100 пацієнтів, яким виконано хірургічні втручання з приводу гострих захворювань органів черевної порожнини, ускладнених перитонітом: гострий апендицит (48%), гострий холецистит (32%), перфоративна виразка шлунка або дванадцятипалої кишки (8%), перфорація пухлини (3%), травми черевної порожнини (3%), защемлена грижа (2%) та кишкова непрохідність (4%). Генотипи поліморфізмів гена MTHFR rs1801131 та rs1801133 визначено методом полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі. Математичну обробку результатів дослідження проведено з використанням програми «Statistica 10». Результати. Ризик поширеного перитоніту був збільшеним при перфоративній виразці шлунка або дванадцятипалої кишки, перфорації пухлини, травмі черевної порожнини, защемленій грижі або кишковій непрохідності порівняно з гострими апендицитом і холециститом. Ризик виникнення поширеного перитоніту був нижчим у носіїв ІІ групи крові і був пов’язаним із температурою тіла на момент госпіталізації і частотою пульсу. Висновки. Факторами, що визначали ризик поширеного перитоніту в багатофакторній регресійній моделі, були діагноз, пульс і генотип rs1801131 гена MTHFR. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords

• поширений перитоніт
• ген mthfr
• rs1801133
• rs1801131