Необхідність і свобода як категорії виконавської інтерпретації фортепіанних сонат М. Клементі Ор. 2

Abstract

На межі ХХ–ХХІ ст. набуло актуальності адекватне розуміння старовинних нотних текстів. На прикладі аналізу сонат ор. 2 М. Клементі виявлено співвідношення категорій необхідності (заданість авторського нотного тексту) і свободи (допустимі виконавські «вольності»). М. Клементі не властиве фіксування авторських ремарок, які означають виконавський процес: їх відсутність компенсувалася дотриманням виконавських традицій. Компенсаторна функція виконавського «домислювання» має ґрунтуватися на «правилах розуміння» нотного тексту як єдності композиторських і виконавських завдань. Сучасний виконавець повинен уміти реконструювати спосіб прочитання нотного тексту М. Клементі.