Науковий вісник НЛТУ України (Sep 2020)

Сучасний стан дубових насаджень на притоках Ворскли у межах Сумської області та особливості їхнього природного відновлення

  • О. Б. Бондар,
  • М. Г. Румянцев,
  • О. В. Кобець,
  • С. В. Сидоренко,
  • В. С. Ющик

DOI
https://doi.org/10.36930/40300403
Journal volume & issue
Vol. 30, no. 4
pp. 19 – 24

Abstract

Read online

Подано результати досліджень щодо характеристики дубових насаджень на притоках Ворскли у межах Сумської області. Визначено, що серед загальної площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок на водозборі Ворскли (40464 га), найпоширенішими є дубові насадження, частка площі яких становить 64,4 % (26052 га). Проаналізовано розподіл площі цих насаджень на 10 притоках річки Ворскли за типами лісорослинних умов, походженням, класами віку та категоріями лісів. Наведено результати досліджень природного поновлення дуба й інших порід під наметом дубових насаджень і на зрубах. Підтверджено необхідність сприяння природному відновленню й ефективного його використання для відтворення дубових лісів на водозборах річок. Розподіл дубових насаджень за типами лісорослинних умов свідчить про сприятливі умови для їх росту, оскільки 90,7 % площі становлять свіжі груди. Вікова структура досліджуваних дубняків є розбалансованою. Переважають насадження IX–XII (52,4 %) та V–VIII (35,5 %) класів віку. Природні дубові ліси займають 58,3 % (15185 га) від загальної площі, а штучні (лісові культури) – 41,7 % (10867 га). Розподіл дубових насаджень за функціональним призначенням свідчить про переважання експлуатаційних лісів, частка яких становить 53,7 % (14001 га) від загальної площі. Частка захисних лісів становить 36,1 % (9387 га), лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення – 7,1 % (1856 га) та рекреаційно-оздоровчих лісів – 3,1 % (808 га). Ці ліси, окрім задоволення потреб суспільства в цінній дубовій деревині, виконують також надзвичайно важливі та різноманітні еколого-захисні функції. Закономірності поширення дубових насаджень на притоках Ворскли доцільно враховувати під час ведення лісового господарства з метою збереження їхнього різноманіття та посилення виконання ними важливих екологічних, захисних, рекреаційних і інших функцій. Окрім цього, особливості їхньої лісівничо-таксаційної й типологічної структури можуть бути враховані для удосконалення відповідних положень водозбірно-ландшафтного районування України.

Keywords