Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук (Dec 2023)
Модернізація системи функцій бібліотек в умовах гібридних загроз
Abstract
Мета статті – репрезентувати модернізацію системи функцій бібліотек як базового концепту трансформації діяльності в умовах інформаційного суспільства та еволюції усіх її напрямів функціонування в епоху цифровізації. Методи дослідження зумовлені поставленою метою статті та базувалися на застосуванні загальнонаукових (когнітивний, системного аналізу, узагальнення) та спеціальних (бібліотекознавчий, джерелознавчого пошуку) методів, серед яких – структурно-функціональний, інституціональний і соціокомунікаційний підходи. Наукова новизна дослідження полягає в обґрунтуванні соціокомунікаційного підходу щодо розгляду бібліотеки як соціокомунікаційної інфраструктури, невід’ємного елементу системи активного соціального спілкування, а сьогодні – цифрової комунікації в електронному середовищі на сайтах, блогах, у соціальних мережах тощо; аргументації модернізації системи функцій бібліотек як базового концепту трансформації її діяльності в умовах інформаційного суспільства та еволюції усіх її напрямів функціонування в епоху цифровізації. Основні висновки. Під впливом таких визначальних чинників, як цифровізація, глобалізація та російсько-українська війна, трансформація системи функцій бібліотек детермінована суспільно-політичним і соціально-економічним рівнем розвитку українського суспільства. Саме цифрова епоха в умовах безупинно зростаючих інформаційних масивів і документаційних джерел дозволила бібліотекам не втратити позиції як ключових закладів в інформаційно-комунікаційній структурі соціуму, а відкрити нові можливості для національного відродження культури, освіти та науки як базису економічного розвитку держави. У час динамічного зростання документотворення та документообміну бібліотеки України ефективно збагачують новим змістом підсистему традиційних функцій (виховна, загальнокультурна, інформаційна, компенсаторна, комунікаційна, меморіальна, організаційна, освітня, пізнавальна, релаксаційна, соціальна, ціннісно-орієнтаційна) та успішно реалізовують підсистему інноваційних (адукаційно-адвокаційна, забезпечення вільного доступу до світового інформаційного простору, орієнтаційно-дорадча, подолання цифрової нерівності, формування стійкого інтересу до читання, збирання документальних свідчень злочинів російської федерації щодо об’єктів культурної спадщини України), що засвідчує оптимальну адаптацію функціонування української бібліотечної справи в умовах гібридних загроз.
Keywords
