Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Apr 2023)

Конституційне право у системі міжнародного права

  • І. Пирога,
  • Д. Бєлов,
  • В. Дербак

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2022.75.3.30
Journal volume & issue
Vol. 3, no. 75

Abstract

Read online

У статті проаналізовано процеси конституціоналізації міжнародного права. Мета дослідження – обґрунтування функцій і принципів міжнародного права, які визначають дії суб’єктів міжнародних правовідносин, оцінка потенціалу конституційного міжнародного права для забезпечення конституційного правопорядку. Методологічна стратегія побудована на синтезі загальнонаукових та спеціальних приватноправових методів. Основний акцент зроблено на трьох основних аспектах конституціоналізації міжнародного права: загальних цінностях міжнародного співтовариства, правотворчого процесу на глобальному рівні суб'єктів міжнародного права, розглянутих крізь призму теорії суверенітету. Порушено проблему пошуку методології конституційного міжнародного права. Проаналізовано загальні цінності міжнародного співтовариства як базової передумови формування міжнародного конституційного права, дано оцінку дій суб'єктів міжнародного права через призму теорії суверенітету, досліджено особливості нормотворчого процесу на міжнародному рівні у контексті формування міжнародного конституційного права та питання розподілу компетенції між різними рівнями багаторівневої системи сучасного конституціоналізму. Виділено основні принципи міжнародного конституціоналізму: обмеження державної влади з метою забезпечення прав людини, незастосування сили чи погрози сили, територіальна цілісність держав та непорушність кордонів, демократизація суспільних відносин, транспарентність законодавчих норм. Дотримання зазначених принципів набуває конституційного значення у міжнародному праві. У висновках вказується на можливість і необхідність виділення міжнародного конституційного права як незалежної сфери в рамках міжнародного права через однорідність здійснюваного ним правового регулювання. Зважаючи на наслідки глобалізації, виникає необхідність заміни фрагментованого порядку, в основі якого регіональні, політичні, економічні, національні чи культурні ознаки, глобальним правопорядком, що забезпечується конституалізацією міжнародного права.

Keywords