Біотехнологія пшениці. Вміст вільного проліну на початкових стадіях проростання генотипів пшениці озимої як маркер оцінки рівня жаростійкості
Abstract
Метою сучасних біотехнологій пшениці, спрямованих на отримання стійких форм, є оптимізація селекційного процесу. Оцінювали активність проростання та розвиток на початкових етапах онтогенезу різних за жаростійкістю (генотип 1 < генотип 2 < генотип 3) генотипів пшениці озимої, які піддавали прогріванню у воді, t0 560 впродовж 20 хвилин на стадії сухого насіння. Як маркер життєдіяльності використано вміст вільного проліну. Рівень амінокислоти вимірювали на 1-у і 10-у доби після замочування. На 10-ту добу після температурної обробки зійшло 15,8; 27,0 і 57,0% зернівок генотипів 1, 2, 3, відповідно. Лінійна довжина надземної частини проростків була: генотип 1 – 10-15см; генотип 2 – 12-18см; генотип 3 – 18-20 см. Рівень вільного проліну, виміряний на 1-у добу після температурного стресу, суттєво переважав цей параметр у контрольних рослин. За вмістом проліну генотипи розподілялись: генотип 1 < генотип 2 < генотип 3. На 10-у добу вміст амінокислоти знижувався та Зрівнювався із контрольними показниками. Ендогенний пролін утворювався унаслідок гідролізу білків зернівки. Зниження вмісту проліну ймовірно було наслідком його використання для формування та збільшення вегетативних органів молодих рослин. Рівень вільного проліну у проростках пшениці на ранніх етапах онтогенезу може бути маркером рівня жаростійкості генотипу. Такий підхід може сприяти пришвидшенню загального селекційного процесу добору жаростійких генотипів пшениці озимої.
Keywords
