Зернові культури (Dec 2022)
ОЦІНЮВАННЯ ЕСПАРЦЕТУ (ONOBRYCHIS) В РОЗСАДНИКУ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ЗА НОВИМИ КРИТЕРІЯМИ ДОБОРУ НА ПОЧАТКОВИХ ЕТАПАХ ОРГАНОГЕНЕЗУ
Abstract
Актуальність. Впровадження нових критеріїв відбору вирішить проблеми селекції щодо формування стійкості рослин еспарцету до екстремальних гідротермічних умов та недостатнього зволоження. При високій посухостійкості дорослих рослин еспарцету його сходи є чутливими до дефіциту вологи в повітрі та ґрунті, тому здатність сходів адаптуватись до несприятливих умов зволоження позитивно впливає на подальший розвиток рослин та формування їх продуктивності. Мета. Оцінити принципи нових критеріїв добору біотипів еспарцету в селекційному процесі на початкових етапах органогенезу. Матеріали і методи. При закладці розсаднику вихідного матеріалу проводилась літня сівба еспарцету. Висівали насіння зразків, які були отримані методом позитивного добору з селекційних, насіннєвих посівів, колекцій інших наукових установ та з місцевих дикорослих популяцій еспарцету. Нові критерії добору біотипів еспарцету базуються на оцінці інтенсивності розвитку кореневої системи та розрахунку коефіцієнту негативної дії посухи. Методи досліджень: польовий, лабораторний, вимірювально-ваговий, розрахунково-порівняльний, математичної статистики. Результати. В розсаднику вихідного матеріалу першого року життя 113 сімей (45,7 % загальної кількості) сформували через 2,5 місяця після сівби кореневу систему з об’ємом більше 6,5 см³. Тільки 77 сімей (31,2 % загальної кількості) характеризувалися коефіцієнтом негативної дії посухи на рівні не вище 0,46, тобто були придатні для створення високопродуктивних популяцій в посушливих кліматичних умовах. Сівба насінням сімей, які відібрані за новими критеріями, забезпечила в наступному поколінні збільшення питомої ваги сімей з потужною кореневою системою (більше 6,5 см³) з 42,2 % до 57,2 %, підвищення виживання рослин протягом вегетації в перший рік життя з 63,2 % до 87,2–95,0 %, в зимовий період – з 83,3 % до 90,4–94,8 %, стійкість до поширення грибкових захворювань з 81 до 90–95 %. Питома вага сімей в розсаднику вихідного матеріалу, що мали максимальні показники кількості пагонів на одній рослині (> 27 шт.) і висоти (> 20 см), складала 27,4 % та 26,6 % і була на рівні кількості сімей, що мали об’єм кореневої системи більше 7,5 см³ – 27,4 %. Висновки. Визначення об’єму кореневої системи рослин еспарцету та розрахунок коефіцієнту негативної дії посухи дозволяє проводити добір найбільш продуктивних селекційних зразків вже в перші роки життя при застосуванні літної сівби свіжозібраним насінням. Застосування добору селекційного матеріалу за новими критеріями дозволило визначати сім’ї з високим адаптивним потенціалом на початкових етапах розвитку рослин в посушливих умовах.
Keywords
