Клініко-морфологічні особливості хронічного сальпінгоофориту з різними варіантами перебігу в жінок репродуктивного віку

Abstract

Мета — дослідити структуру мікробіому піхви та ендометрія у зіставленні особливостей морфофункціонального стану та імуногістохімічних характеристик ендометрія в жінок із хронічним сальпінгоофоритом (ХСО) за різних варіантів перебігу. Пацієнти та методи. Обстежено 141 жінку із ХСО, середній вік становив 28±5,9 року. До І групи увійшли 69 пацієнток із ХСО, до ІІ групи — 72 пацієнтки із ХСО, ускладненим гідросальпінксом, контрольну групу становили 30 здорових жінок аналогічного віку. Результати. Аналіз клінічної картини та особливостей перебігу ХСО і ХСО, ускладненого гідросальпінксом, показав, що такі пацієнтки страждали насамперед на больовий синдром (78,3% і 95,8%), дисменорею (26,1% і 43,1%), диспареунію (28,9% і 47,2%), що призводило до безпліддя (від 24,6% до 61,1%) пацієнток із ХСО залежно від типу перебігу, при цьому переважало первинне безпліддя, що становило 21,7% і 44,4%. Зміни мікробіоценозу піхви в жінок із ХСО, ускладненим гідросальпінксом, порівняно з показниками групи ХСО, характеризувалися збільшенням колонізації умовно-патогенною та патогенною мікрофлорою на тлі зниженої концентрації лактобактерій (менше 107 КУО/мл) і достовірно вищою частотою асоціації 3 і більше бактеріальних культур, у т.ч. інфекцій, що передаються статевим шляхом (Chlamydia trachomatis — 21,3% і 4,0% відповідно, Ureaplasma urealiticum/parvum — 48,9% і 26,5%, Gardnerella vaginalis — 68,1% і 44,9%). Оцінка структури мікробіому ендометрія цих пацієнток показала інфікування умовно-патогенною і патогенною флорою у 65,31% випадків пацієнток із ХСО та 83% жінок із ХСО, ускладненим гідросальпінксом, а також колонізацію Mycoplasma hominis у 14,3% і 12,8% відповідно, Ureaplasma urealiticum/parvum у 14,9% і 8,1% випадків відповідно; з біоптату ендометрія здорових жінок виявлені інфекти висівалися у 6,6% і 3,3% відповідно. Аналіз структури морфофункціонального стану та імуногістохімічних характеристик ендометрія виявив, що в жінок із гідросальпінксом переважали поліпи ендометрія (31,91% проти 12,5% у І групі), хронічний ендометрит (25,53% і 38,78%) та мікрополіпи, поряд із гіперплазією ендометрія без атипії (12,77% і 10,2%). Висновки. Таким чином, найбільш клінічно значущими симптомами ХСО, ускладненого гідросальпінксом, є больовий синдром, дисменорея, диспареунія. Для мікробіоти піхви жінок із ХСО, ускладненим гіросальпінксом, є характерним збільшення колонізації: умовно-патогенною і патогенною мікрофлорою на тлі зниженої концентрацій лактобактерій; достовірно вищою частотою асоціації 3 і більше бактеріальних культур. Більш виражений характер мікробіому ендометрія в цих жінок, імовірно, пов'язаний із періодичним дренуванням гідросальпінксу в порожнину матки. Субфертильність і безплідність жінок із гідросальпінксом можуть бути пов'язані не тільки із трубним фактором, а передусім із високою частотою гіперпроліферативної патології ендометрія та хронічним ендометритом унаслідок хронічної інфекції. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Keywords

• хронічний сальпінгоофорит
• гідросальпінкс
• ендометрій
• поліпи
• мікробіом піхви та ендометрія
• хронічний ендометрит