Зернові культури (Jun 2021)
УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО ЗА РІЗНОГО РІВНЯ ЗАБРУДНЕННЯ АГРОЕКОТОПІВ ПОЛЮТАНТАМИ
Abstract
Дослідження стану агроценозу кукурудзи в умовах забруднення ґрунту свинцем, кадмієм, цинком свідчать про високу її стійкість до підвищення вмісту металів у ґрунтовому середовищі. Кукурудза має буферний бар’єр відносно до полютантів і здатна частково акумулювати і фіксувати метали кореневою системою, виносячи до товарної частини урожаю лише незначну їх частку, що не перевищує граничнодопустиму концентрацію, а також забезпечує зниження ризиків подальшого розширення територій забруднених цими екотоксикантами. Передбачені дослідом варіанти уможливили одержати урожайність зерна кукурудзи 7,36– 9,32 т/га (середній рівень варіювання 10,24 %). На ділянках з 5–100-разовим перевищенням фону важких металів відмічалася тенденція до зниження урожайності зерна на 1,16–1,96 т/га (НІР05 = 1,88) порівняно до контролю, тобто втрати врожаю кукурудзи становили 12–21 %. Установлено, що забруднення ґрунту полютантами призводило до зниження врожайності та прибутку порівняно з природним фоном (контроль). Максимальний дохід (14 575 грн/га) одержано у варіанті з природним фоном завдяки вищій врожайності зерна кукурудзи. Одним із показників, що дає можливість комплексно оцінити всі чинники, є рентабельність. Аналіз результатів досліджень свідчить про те, що рентабельність виробництва кукурудзи на зерно у разі врожайності 7,36– 9,32 т/га змінювалась відповідно до рівня забруднення екотопів полютантами і становила 31–63 %. Вирощування кукурудзи на ґрунтах із перевищенням природного фону важких металів у 5 та 10 разів забезпечує рівень рентабельності відповідно 39 та 44 % і є економічно доцільним. Це уможливлює ефективно використовувати в сільському господарстві території з постійно відновлюваним забрудненням полютантами для одержання прибутку від вирощування сільськогоcподарської продукції при одночасному запобіганні збільшення ареалу забруднення.
Keywords
