ПСИХОЛОГІЧНІ УМОВИ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ПЕДАГОГА В ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ

Abstract

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз основних наукових підходів до визна- чення резильєнтності у вітчизняній і зарубіжній психології, звернено увагу на концептуальні ідеї щодо обґрунтування психологічних умов розвитку резильєнтності: 1) відновлення відчуття безпеки через розуміння специфіки проживання кожною людиною ситуацій, пов’язаних із загро- зою життю в умовах воєнного стану; 2) безпечне та екологічне реагування на емоційні про- блеми особистості, які накопичуються через значні стрес-фактори, пов’язані із порушенням базового відчуття безпеки та військовими діями; 3) врахування особливостей функціонування мозку в умовах зовнішніх загроз; 4) формування резильєнтного освітнього середовища, напо- вненого груповими та суспільними цінностями; 5) опора на ресурс психологічного та фізичного комфорту, який є важливим елементом для відновлення резильєнтності особистості. Визначені умови лягли в основу спеціально сформованих для використання у освітянському середовищі Правил Стійкості Педагога: 1) «Дбаємо про власну безпеку та захищеність тих, хто поруч»; 2) «Реагуємо на свої почуття та допомагаємо дітям проживати їхні»; 3) «Враховуємо можли- вості мозку, що працює у стресі»; 4) «Створюємо середовище спільних цінностей»; 5) «Плекаємо майстерність турбуватися про себе». Розкрито психологічний зміст п’яти правил стійкості педагога, заснованих на основних складових резильєнтності. Обґрунтовано авторські підходи до плекання резильєнтності педагога на основі запропонованих психологічних правил стійкості, які враховують найефективніші сучасні психологічні практики. Охарактеризовано особливості та рекомендації щодо використання правил стійкості педагога, який навчає в умовах воєнного стану. Акцентовано увагу на тому, що емоційно стабільний педагог може стати для дітей пси- хологічною опорою та джерелом психологічної безпеки. Запропоновані правила, їх психологіч- ний зміст та рекомендації щодо ефективної імплементації в освітньому процесі можуть бути корисними освітянам, як для власної самопідтримки, так і для підтримки психологічної стій- кості учнів в умовах війни.