ПРАГМАТИЧНА СКЛАДОВА ІСПАНСЬКОГО НЕОЗНАЧЕНОГО АРТИКЛЮ В КОНТЕКСТІ МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ
Abstract
Вступ. Розглядаються прагматичні функції неозначеного артиклю іспанської мови з урахуванням його викладання студентам перекладознавчого відділення вищих навчальних закладів. Розвідка зосереджена на тому, що іспанський артикль здатен не лише вказувати на неозначеність предмета, але також передавати різноманітну прагматичну інформацію чи навіть набувати метафоричних значень залежно від наявної комунікативної ситуації. Дидактичною метою дослідження має стати формування у студентів вміння сприймати граматичну категорію артиклю з погляду носія іспанської мови, що поліпшить її розуміння для вживання та подальшого відтворення в українському перекладі. Методи. Для огляду означеної проблеми використано такі методи: описовий, контрастивний або зіставний метод, також методи лінгвістичного та контекстуально-інтерпретаційного аналізу. Результати. Проаналізовано основні випадки вживання неозначеного артиклю в іспанській мові на предмет наявності прагматичних функцій, зокрема його вживання для позначення неозначеності або кількості іменника, для введення нової інформації, вказівки на приналежність до певної групи, для додавання характеристики предметові чи явищу, а також для емфази. Виявлено прагматичний потенціал артиклю в оригіналі, який важливо, а інколи необхідно зберігати в цільовому тексті під час перекладу. Встановлено, що перекладацька трансформація вилучення артиклю без додавання лексичних засобів у цільовому тексті через відсутність цієї категорії в українській граматиці є неоднозначним рішенням перекладача, що призводить до втрати прагматичної складової в українському перекладі чи навіть до зміни змісту іспанського повідомлення. Пропонуються можливі шляхи розв'язання проблеми відтворення різних значень неозначеного артиклю, серед яких є додавання відповідних лексичних і лексико-граматичних засобів, зміна порядку слів у реченні, транспозиція чи експлікація. Висновки. Граматична категорія артиклю в іспанській мові має широкий потенціал вираження додаткових прагматичних значень, які мають змістове, стилістичне, емфатичне, експресивне, оціночне чи метафоричне навантаження. В українському перекладі відтворення додаткових прагматичних значень артиклю ускладнено, що призводить до певних втрат у цільовому тексті перекладу. Для забезпечення адекватного відтворення іспанського повідомлення перекладач має набути достатньої мовної компетенції, щоб розуміти природу іспанського неозначеного артиклю та бачити його з точки зору носія іспанської мови. Це дозволить ідентифікувати прагматичні значення в тексті та відтворити їх українською мовою.
