Аналітично-порівняльне правознавство (Oct 2024)
Кодифікація як спосіб систематизації законодавства України
Abstract
У статті досліджуються теоретико-правові питання сутності кодифікації, як способу систематизації законодавства. У статті зазначається, що інтеграційні процеси адаптації вітчизняного законодавства до законодавства Європейського Союзу, зобов’язують вітчизняного законодавця адаптувати правову систему країни до встановлених європейською спільнотою вимог щодо його систематизації. Звертається увага на те, що даний процес обумовлює перегляд уявлень щодо сутності та підходів до систематизації законодавства, впровадження нових механізмів правотворчої техніки. Робиться висновок, що важливого значення у цих процесах відводиться кодифікації. У статті обґрунтовується, що кодифікація, як форма систематизації законодавства,включає в себе офіційну діяльність з удосконалення та систематизації юридичних норм, яка здійснюється суб’єктами такої діяльності, уповноваженими на це. Зазначається, що цей процес здійснюється шляхом систематизації норм права у єдиний кодифікований акт. Кодифікація законодавства включає в себе складний процес застосування особливої (кодифікаційної) правотворчої техніки. Доводиться, що цей процес передбачає цілеспрямовану діяльність суб’єктів правотворчості, спрямовану на обробку та впорядкування нормативно-правових актів з метою їх систематизації та узгодженості до потреб правозастосовчої діяльності, уникнення прогалин, колізій та недоліків. Обґрунтовується, що мета кодифікації полягає в розробці та прийнятті єдиного, логічно побудованого та внутрішньо структурованого акта, який максимально повно регулює однорідні суспільні відносини. Робиться висновок, що кодифікацію слід вважати специфічним способом систематизації законодавства, який поєднує риси офіційної систематизації та правотворчої діяльності і тому кодифікація має «подвійну природу», що включає в себе як систематизацію права, так і активний процес створення нових нормативно-правових актів. Обґрунтовується, що цей вид діяльності спрямований на радикальну переробку та упорядкуванняіснуючого законодавства, призводячи до прийняття єдиного, фундаментального та внутрішньо та зовні узгодженого комплексного нормативно-правового акта, цей акт регулює найбільш принципові та фундаментальні суспільні відносини. Акцентовано, що з цієї позиції кодифікацію слід розглядати як спосіб систематизації законодавства і при цьому законотворчий (чи правотворчий) процес та діяльність уповноважених суб’єктів у цій сфері є змістом, сутністю кодифікації.
Keywords