КОМІЧНИЙ АСПЕКТ КОНЦЕПТУ ТРАДИЦІЇ У ВЕЛИКІЙ ПРОЗІ ЛУЇДЖІ ПІРАНДЕЛЛО
Abstract
Представлено результати аналізу особливостей репрезентації комічного аспекту концепту ТРАДИЦІЇ у романах Луїджі Піранделло "L’Esclusa", "Il Turno", "Il Fu Mattia Pascal", "Suo Marito". Для автора основні характеристики комічного у межах концепту ТРАДИЦІЇ детерміновано власним розумінням поняття гумору та комічного, що формувалося під впливом ідей А. Бергсона та Г. Зіммеля. Важливим компонентом світоглядного та творчого прогресу Л. Піранделло стали також думки критика А. Тільґера, значення яких аналізується в статті. Крім того, особливості творчого доробку автора зазнавали значного впливу етноспецифічного фактора (як загальноіталійського, так і сицилійського). Автор демонструє зневажливо-іронічне та сатиричне ставлення до сицилійського соціуму, що реалізується, зокрема, в описах персонажів, які є носіями консервативного світогляду. Комічне в концепті ТРАДИЦІЇ представлено (переважно метафорично) в дихотомії замкненої циклічної статичної соціальної системи, нав’язаної консервативним соціумом реальності та духовної свободи й істинних глибинних почуттів особистості. У межах зазначеного концепту було виокремлено та проаналізовано також базові мікроконцепти СІМ’Я та СУСПІЛЬСТВО. Важливими властивостями означених елементів є статичність, консервативність, механічність, суспільна вимушеність, циклічність, які об’єднані автором в узагальненій ідеї занепаду та деградації. Одним із ключових компонентів у структурі концепту ТРАДИЦІЇ є звертання до збірних образів, які використовуються у конфлікті "групове – особисте" з метою актуалізації комічного. Концепт ТРАДИЦІЇ уособлює для Л. Піранделло викривлену спотворену реальність, що у тексті романів вербалізовано через вікове, релігійне, інвективне маркування персонажів, які є носіями консервативного світогляду, та відповідне відображення соціуму загалом. Комічна сторона концепту ТРАДИЦІЇ реалізується через іронічне протиставлення консервативного та сучасного бачення світу.
