Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (May 2025)
Безсторонність суду у кримінальному провадженні крізь призму практики Європейського суду з прав людини
Abstract
У статті досліджено зміст, юридичну природу та значення принципу (засади) безсторонності суду, який є важливою складовою права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з особливим акцентом на кримінальному процесуальному аспекті. Авторами здійснено докладний аналіз підходів Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) до тлумачення цього принципу, розкрито специфіку його застосування через призму суб’єктивного та об’єктивного критеріїв оцінки безсторонності суду. Особлива увага приділена аналізу релевантної прецедентної практики ЄСПЛ: авторами здійснено порівняння справ, у яких Суд констатував порушення безсторонності, із ситуаціями, де порушень не було встановлено, що дозволило виокремити типові фактори, які свідчать про упередженість суду, та визначити межі допустимості поведінки суддів з погляду Конвенції. Крім того, автори детально розглянули національний аспект реалізації принципу безсторонності суду в Україні, зокрема шляхом аналізу правового регулювання та практичного застосування інституту відводу судді, передбаченого кримінальним процесуальним законодавством України. На основі аналізу постанов Верховного Суду продемонстровано рівень відповідності вітчизняної судової практики стандартам, виробленим у рішеннях ЄСПЛ, а також окреслено ключові проблеми, які виникають на практиці під час реалізації процесуальних гарантій безсторонності. У висновку статті авторами запропоновано конкретні рекомендації щодо вдосконалення законодавства і правозастосовної практики в Україні з метою більш ефективного забезпечення права на неупереджений суд у кримінальних провадженнях відповідно до міжнародних стандартів захисту прав людини. У подальшому автори наголошують на важливості системного підходу до вдосконалення інституту безсторонності суду в Україні, зокрема щодо необхідності вдосконалення законодавчих ініціатив, що забезпечують максимальну прозорість і незалежність судових органів. Водночас, розвиваючи національну практику, слід враховувати досвід ЄСПЛ, що дозволить створити більш чітку та ефективну систему механізмів захисту від упередженості суддів у кримінальних справах. Подальше удосконалення механізмів правозастосування та розширення суддівської відповідальності можуть стати важливими кроками для посилення довіри громадян до судової системи України та підвищення її відповідності міжнародним стандартам прав людини.
Keywords
