Pitannâ Lìteraturoznavstva (Dec 2022)
Зарубіжна / світова література: проблема номінативного визначення
Abstract
Простежено термінологічне навантаження словосполучення „зарубіжна / світова література”. Увагу акцентовано на семантичних, культурно-історичних, гносеологічних особливостях цього поняття. Література як словесне мистецтво, формуючись ще з часів усної народної творчості, відображає відповідний усталений канон в національному вираженні відповідно до динаміки світового літературного процесу. Наголошено, що саме розвиток національних літератур зміцнив природу експліцитно-імпліцитних літературних взаємозв’язків, сприяв формуванню нових жанрів, художніх смаків, розширенню світогляду реципієнта, а отже, й літературознавчих концепцій. Розглянуто суперечливі трактування ґетівського терміна „Weltliteratur”: прибічників, які сприймали літературу як один загальний світовий синтез (Ф. Моретті), та науковців, які прогнозували крах поглядів німецького класика (Е. Ауербах). Наведено притаманні науковому дискурсу ХХ ст. інтерпретації парадигми „всесвітня література” – зібрання всіх творів від античності до Нового часу; антологія найкращих літературних текстів (своєрідна канонізація); високоякісне культурне та інтелектуальне взаємозбагачення. Підкреслено вагомий внесок у формування парадигми „світова / зарубіжна література” компаративістичних студій та соціокультурних досліджень (праці П. Сорокіна, О. Білецького, Л. Гумільова, Г. Гачева, Д. Дюришина, Чернівецької школи ТСО А. Волкова). Щодо окреслення контурів світової / зарубіжної літератури у загальному літературному процесі прокоментовано сучасні концепції західних літературознавців (Е. Аурбаха, П. Казанової, К. Прадо і Т. Самуайо, Ф. Моретті, Д. Дамроша, Р. Томсена, Ж. Давида, Н. Есенліліоглу, С. Уліга та Ч. Чжана). Зроблено висновок, що різновекторність трактування терміна „світова / всесвітня / зарубіжна” література безпосередньо залежить від історико-культурних та епістемологічних підходів до розгляду цього питання, однак для всіх дослідників існують спільні критерії щодо номінативного визначення означеної парадигми – всеосяжність, канони певного методу, антропологічна цінність, участь у глобалізаційних процесах.
Keywords
