Український журнал Здоров'я жінки (Sep 2022)
Ефективність програм екстракорпорального запліднення (IVF/ICSI) у пацієнток із прогнозованою слабкою відповіддю яєчників
Abstract
Мета - показати ефективність програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) у жінок із безпліддям з прогнозованою слабкою відповіддю яєчників на стимуляцію різними гонадотропінами; дослідити перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у них. Матеріали та методи. І група - 75 жінок, у яких контрольовану стимуляцію суперовуляції проведено сечовими гонадотропінами в протоколі із застосуванням антагоністів гонадотропін-рилізинг гормону. ІІ група (порівняння) - 65 жінок, у яких стимуляцію суперовуляції проведено за аналогічною схемою рекомбінантними гонадотропінами. Підтвердження або виключення біохімічної вагітності здійснено шляхом визначення рівня загального хоріонічного гонадотропіну людини в сироватці крові за 14 діб після перенесення ембріона. Обробку даних виконано з використанням програмного пакету «Stat Soft Statistica 8.0». Результати. Частота скасування циклу ЕКЗ (IVF/ICSI) у жінок І групи була достовірно нижчою порівняно з пацієнтками ІІ групи: у І групі вона становила 2 (2,7%) випадки проти 8 (12,3%) випадків у ІІ групі (р<0,05). Частота відміни циклу ЕКЗ серед пацієнток І групи була достовірно нижчою, ніж серед пацієнток ІІ групи (ВШ=0,205; 95% ДІ: 0,048-0,87; р<0,05). Процедуру перенесення ембріонів проводили 73 жінкам І групи та 57 пацієнткам ІІ групи. Частота настання вагітності на протокол ЕКЗ і на перенесення ембріонів становила 41,1% (30/73) і 36,8% (21/57) відповідно. Відсутність подальшого розвитку ембріона після імплантації (біохімічна вагітність) відмічали в 1 (3,3%) жінки І групи та в 1 (4,8%) пацієнтки ІІ групи. Вагітність, що не розвивається, у терміні до 12 тижнів діагностували у 2 (6,6%) жінок І групи та в 3 (14,2%) пацієнток ІІ групи. Вагітність, що настала після програми ЕКЗ (IVF/ICSI), завершилася пологами у 24 (32,9%) із 73 жінок І групи та в 13 (22,8%) із 57 жінок ІІ групи. Висновки. У жінок, у яких контрольовану стимуляцію суперовуляції проведено сечовими гонадотропінами в протоколі із застосуванням антагоністів гонадотропін-рилізинг гормону, порівняно з жінками, у яких стимуляцію суперовуляції проведено за аналогічною схемою рекомбінантними гонадотропінами, частота настання вагітності та завершення її пологами була достовірно вищою. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Keywords
