Захист прав суб'єктів господарювання та кримінальна природа проваджень Антимонопольного комітету України: практика Конституційного Суду України та Верховного Суду

Abstract

Стаття присвячена дослідженню практики Конституційного Суду України (КСУ) та Верхов­ного Суду (ВС) щодо сприйняття та застосування останніми практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо автономного тлумачення поняття «кримінальне обвинувачення» для цілей захисту прав людини відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Конвенція), стороною якої є і Україна, і прирів­няння рішень конкурентних відомств до «кримі­нального обвинувачення», в аспекті прирівняння адміністративних проваджень Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо притягення суб'єк­тів господарювання до відповідальності за пору­шення українського антимонопольного законо­давства до кримінальних проваджень в частині вимог до захисту прав суб'єктів господарювання. Проведений аналіз практики КСУ показав, що він в цілому сприймає та використовує практику ЄСПЛ щодо прирівняння адміністративних про­ваджень до «кримінальних» в розумінні Конвен­ції та поширення кримінально-правових гарантій на ці провадження. КСУ поки не формував пози­ції щодо кримінальної природи конкретно проваджень АМКУ. Водночас, сформовані виходячи із практики ЄСПЛ позиції КСУ, що на адміністратив­ні провадження про порушення митних правил мають поширюватися кримінально-правові прин­ципи та гарантії, та посилання КСУ при обгрун­туванні цих позицій на одне з найбільш відомих рішень ЄСПЛ щодо поширення «кримінального обвинувачення» на рішення конкурентного ві­домства про накладення штрафу за порушення конкуренційного законодавства - A. Menarini Diagnostics S.R.L. v. Italy, дозволяють ствержувати про ймовірність прирівняння КСУ адміні­стративних проваджень АМКУ до кримінальних в частині вимог до захисту прав суб'єктів господа­рювання, коли це питання перед ним постане. Що стосується Верховного Суду, питання по­ширення критеріїв Енгеля на провадження АМКУ щодо застосування антимонопольного законо­давства все частіше перед ним постає - суб'єкти господарювання просять сформувати висновок щодо застосування цих критеріїв до згаданих проваджень АМКУ. Поки ВС був не дуже охочий до формування подібних висновків та відмовляв у їхньому формуванні. Практика ВС, де останній визнав провадження АМКУ кримінальним обви­нуваченням для цілей захисту прав суб'єктів го­сподарювання, наразі відсутня. Тому лишається тільки очікувати як буде розвиватися практика ВС щодо цього питання в подальшому.

Keywords

• конституція
• права людини
• конституційні права
• захист прав
• Конституційний Суд України
• Верховний Суд