Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина (Nov 2015)

МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ЗАСТОСУВАННЯ ІМУНОГІСТОХІМІЧНОЇ МЕТОДИКИ НА ФАКТОР von WILLEBRANDT НА МАТЕРІАЛІ МАТКОВО-ПЛАЦЕНТАРНОЇ ДІЛЯНКИ ТА МІОМЕТРІЮ ВАГІТНИХ

  • O. A. Tiulienieva,
  • I. S. Davydenko,
  • V. M. Zavalezkyi

DOI
https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.4.18.2015.17
Journal volume & issue
Vol. 5, no. 4(18)

Abstract

Read online

Вступ. Існують різні способи вивчення морфології матково-плацентарної ділянки (МПД) та міометрію, найбільш ефективними з яких є застосування різних видів біопсій цих структур, отриманих під час кесарського розтину. Біопсійний матеріал дозволяє використати практично весь спектр сучасних морфологічних методів дослідження, включно імуногістохімічний метод. Матеріал МПД та міометрію вагітної матки на фактор von Willebrandt ще не досліджений, отже й не визначені методологічні підходи використання цієї методики на вказаному матеріалі. Мета дослідження. З методологічної позиції визначити особливості та перспективи застосування імуногістохімічної методики на фактор von Willebrandt на матеріалі матково-плацентарної ділянки та міометрію у вагітних. Матеріали та методи. Біопсійний матеріал МПД та міометрію отримували розробленим нами оригінальним методом. Матеріал фіксували 22-24 години у 10%-му нейтральному забуференому розчині формаліну, проводили етанолову дегідратацію та заливку в парафін. На серійних гістологічних зрізах 5 мкм завтовшки виконували три методики: 1) імуногістохімічну методику на фактор von Willebrandt з термічним викриттям антигену (DAKO); 2) гістохімічну методику на фібрин та колагенові волокна (диференційоване визначення) за Н.З.Слінченко; 3) забарвлення гематоксиліном і еозином. Цифрові зображення аналізували у спеціалізованій для гістологічних досліджень комп'ютерній програмі, зокрема, оцінювали оптичну густину забарвлення (у діапазоні від «0» до «1») на підставі логарифмічних перетворень величини яскравості (у градаціях від «0» до «255»). Для оптичної густини обраховували середню арифметичну та її похибку. Результати дослідження. Найбільш регулярне й виражене позитивне забарвлення на фактор von Willebrandt спостерігали в ендотеліоцитах сформованих кровоносних судин. Розподіл інтенсивності забарвлення ендотеліоцитів на фактор von Willebrandt є перспективним в аспекті вивчення ендотеліальної дисфункції диференційовано серед судин різних типів та за локалізацією (міометрій чи МПД). За допомогою вказаної методики встановили можливість ідентифікації злущених у просвіт судини ендотеліоцитів, чисто морфологічна верифікація яких є неможливою через автоматичний запуск процесів аноїкісу. Як в стромі міометрію, так і особливо в МПД, в гістологічних зрізах виявили групи клітин, які були місцем новоутворення кровоносних судин. Таким чином, методика фактор von Willebrandt в міометрії та МПД дозволяє оцінити не тільки процеси васкулогенезу (перебудови створених раніше кровоносних судин), але і ангіогенезу (створення нових кровоносних судин). Доведено, що використання методики на фактор von Willebrandt потенційно здатне більш повноцінно виявляти згортки крові у кровоносних судинах міометрію та МПД в судинах із повільним кровотоком на більш ранніх етапах тромбоутворення, ніж класичні методики на фібрин. Фактор von Willebrandt визначено ще у фібриноїді МПД. Вказаний факт свідчить, що імуногістохімічна методика на фактор von Willebrandt дозволяє зафіксувати не тільки пізні, але і ранні фази утворення фібриноїду МПД (ще до утворення фібрину), що є критично важливим, адже початок фібриноїдних змін стінки матки є критерієм розвитку необхідних гестаційних перебудов спіральних артерій матки, сутність яких полягає в кінцевому результаті в тому, що спіральні артерії набувають такої будови, яка є найбільш сприятлива для розвитку плоду. Висновок. Імуногістохімічна методика на фактор von Willebrandt в матково-плацентарній ділянці та міометрії вагітних жінок методологічно дозволяє оцінити процеси ангіогенезу (новоутворення судин), васкулогенезу (перебудови існуючих судин), ендотеліальну дисфункцію диференційовано у різних типах кровоносних судин, процеси раннього та пізнього тромбоутворення, процеси гестаційної перебудови спіральних артерій, процеси утворення фібриноїду матково-плацентарної ділянки.

Keywords