Щодо працевлаштування осіб з інвалідністю

Abstract

У статті з’ясовано показники ефективнос­ті програмної цілі Кабінету Міністрів України у сфері реалізації права на працю особами з ін­валідністю. На основі порівняння відсотків пра­цевлаштування осіб з інвалідністю в Україні та Європейському Союзі зроблено висновок про потребу досягнути задекларовані показники та впровадити європейський досвід залучення таких осіб у сферу трудових відносин. Проа­налізовано норми Законів України «Про осно­висоціальної захищеності осіб з інвалідністю» та «Про психіатричну допомогу» щодо проце­дури виконання квот працевлаштування осіб з інвалідністю. Звернено увагу на їх невідповід­ність та на необхідність узгодження їх змісту. Розглянуто проблемні аспекти реалізації права на працю особами з інвалідністю, які визнані в законний спосіб недієздатними. Наведено твер­дження вчених та законодавчі норми, які визна­чають трудову правосуб’єктність визнаних неді­єздатними осіб з інвалідністю. Аргументовано, що правову підставність неможливості з огля­ду на недієздатність реалізації такими особа­ми конституційного права на працю під певним кутом зору можна трактувати як дискримінацію цих осіб. Наголошено, що виконання програм підтримки працевлаштування осіб з психічни­ми та інтелектуальними порушеннями є одним із способів зменшення обсягу їх дискримінації та порушень їх трудових прав, протидії стигмі та соціальній ізоляції. Для реалізації особами з інвалідністю, які страждають на психічні розла­ди, зокрема й визнаних в законний спосіб не­дієздатними, права на працю, запропоновано впроваджувати механізми підтримуваного пра­цевлаштування. Наголошено про обов’язковість засади рівної оплати праці за однакову трудову діяльність. Обґрунтовано можливість залучен­ня визнаних недієздатними осіб з інвалідністю до трудової діяльності на підставі договору про трудову інтеграцію. Такий механізм може бути ефективною заміною трудової реабілітації як одного із видів реабілітації особи. Аргументо­вано, що така діяльність може здійснюватися лише за відсутності медичного протипоказання до здійснення особою трудової діяльності певного виду. Наголошено на потребі забезпечення таким працівникам права на оплату праці, від­починок тощо. Проаналізовано норми законо­проекту у сфері соціального захисту осіб з ін­валідністю щодо видів соціальних підприємств. У статті зроблено припущення про можливість працевлаштування недієздатних осіб з інвалід­ністю на підприємства захищеного працевлаш­тування, які передбачені цим законопроектом.

Keywords

• працевлаштування
• право на працю
• соціальний захист
• соціальні послуги
• оплата праці
• запобігання дискримінації