Історичні джерела дослідження християнсько-гуманістичних практик піклування єзуїтів про схоластів у ранній Новий час
Abstract
Метою статті є атрибутація, систематизація та верифікація історичних першоджерел дослідження ренесансно- та християнсько-гуманістичного контексту єзуїтських практик опіки над схоластиками орденських колегіумів у країнах Європи ранньомодерної доби. У зв’язку з історіографічною контраверсійністю у розгляді та оцінках соціокультурної діяльності ордену єзуїтів, а також його конфесійною приналежністю, методологічними орієнтирами дослідження виступають принципи наукової об’єктивності, наступності, міждисциплінарності, джерелознавчого аналізу, конфесійної нейтральності та світоглядного плюралізму. В основі дослідження покладено пріоритети внутрішньої та зовнішньої критики історичних першоджерел, які дають змогу цілісно, системно, комплексно та інтегровано розглянути гуманістичний зміст, ціннісно-орієнтовані стратегії та людинотворчу роль орденського досвіду освітньої, духовної та соціальної опіки над схоластами у ранній Новий час. Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше за інтегрованими критеріями (зміст, цільове призначення та спосіб фіксації інформації) представлено класифікацію історичних джерел дослідження окресленої проблематики та атрибутовано десять джерельних корпусів: інституційно-правові документи Товариства Ісуса; філософсько-педагогічні трактати гуманістів європейського Відродження; духовно-релігійні та гомілетичні твори; біографічні та агіографічні першоджерела; епістолярії; теологічні трактати членів ордену єзуїтів; дидактична література єзуїтських колегіумів; полемічні джерела; матеріали діловодної документації; зображальні пам’ятки. Зроблено висновок про те, що інтеграція в історичне дослідження названих першоджерел, їхня внутрішня та зовнішня критика, наукове осмислення та інтерпретація забезпечують необхідні підстави для обґрунтування тези про гуманістичну релевантність соціокультурної діяльності Товариства Ісуса у сфері піклування про молоде покоління країн Європи у ранній Новий час, затребуваність та важливість відповідних ініціатив для розвитку новоєвропейської цивілізації. Історичні джерела, що систематизовані у статті, дають змогу розглянути ґенезу суспільних ініціатив Товариства Ісуса комплексно, розкривають зміст ціннісних, ідеологічних, духовно-смислових та організаційно-педагогічних вимірів піклування учителів-єзуїтів про ранньомодерну молодь європейських країн.
Keywords
