Значення «фабрик-майстерень» в діяльності окремих представниківльвівського середовища архітекторів і скульпторів у 1730-х – 1760-х рр.
Abstract
Метою статті є дослідження організації та діяльності професійних об’єднань львівських архітекторів і скульпторів, що відомі у джерелах як «фабрики-майстерні», при спорудженні, скульптурному оздобленні сакральних і світських споруд у Львові та поза його межами у 1730-х — 1760-х рр. Методологія дослідження ґрунтується на принципі об’єктивності та історизму, системному підході до вивчення історико-мистецьких та соціально-економічних явищ у їх розвитку і взаємозв’язках. Використання методів аналізу та синтезу, проблемно-тематичного, описового та історико-хронологічного підходу дозволило оптимально вирішити завдання дослідження. Наукова новизна полягає у висвітлені діяльності та внутрішньої організації фабрик-майстерень львівських архітекторів і скульпторів при будівництві та скульптурному оздобленні об’єктів світського та сакрального характеру, значенні фабрик-майстерень львівських митців в отриманні вигідних замовлень, а також у протистоянні з міським цехом. Висновки. У професійній діяльності львівських архітекторів і скульпторів, значиму роль відігравав процес організації митцями навколо себе найбільш кваліфікованих працівників у професійні об’єднання, які відомі в джерелах як «фабрики- майстерні». Завдяки ним, митці отримали можливість контролювати більшість замовлень при створенні об’єктів світського та сакрального характеру в місті та поза його межами. Це, в свою чергу, спричинило протистояння з міським цехом. Ряд перемог над цеховою організацією на правовому ґрунті вільним майстрам вдалося отримати завдяки підтримці впливових меценатів, магнатських родин, представникам вищого духовенства, а також королівським привілеям, що звільняли митців від претензій цеху та міської влади.
Keywords
