ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ У СІВОЗМІНІ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБІВ ОСНОВНОГО ОБРОБІТКУ ГРУНТУ

Abstract

Наведено аналіз експериментальних даних, одержаних в стаціонарному польовому дослід з вивчення ефективності мінеральних добрив на фоні мінімізації обробітку грунту та використання побічної органічної продукції. Встановлено, що вищий приріст урожайності за таких умов забезпечили пшениця озима і кукурудза на зерно, в той час як горох і ячмінь ярий суттєво поступалися їм за показниками продуктивності. Мінімізація основного обробітку грунту шляхом заміни оранки мілким розпушуванням грунту дисковими знаряддями і прямою сівбою супроводжувалась зниженням фізичної окупності мінеральних добрив внаслідок локалізації їх у верхньому шарі чорнозему звичайного. На підставі багатофакторного аналізу експериментальних даних розроблена модель алгоритмів екологічних, господарських і економічних показників. Встановлено, що значного підвищення ефективності використання мінеральних добрив можна добитися за рахунок вирощування високопродуктивних культур і розущільнення орного шару. При значному різноманітті економічних показників в агротехнологічній схемі стаціонарного досліду по всіх фонах обробітку грунту і культурах сівозміни прибутковість виробництва від застосування добрив підвищувалась найбільш стабільно

Keywords

• добрива
• сівозміна
• обробіток грунту
• ефективність
• окупність
• урожайність
• пряма сівба