Становище банківської системи Північної Буковини і Хотинщини у міжвоєнний період

Abstract

У статті йдеться про становище банківської системи Північної Буковини й Хотинщини у 1918-1940 рр. у складі королівської Румунії. Увага звертається на розвиток банківських установ та основні напрямки їх діяльності. Наголошується на негативних наслідках Першої світової війни для фінансової сфери регіону, детально висвітлюється період піднесення банківських установ у 1920-х рр. Характеризується вплив Великої депресії. Аналізуються основні її прояви. У 1918-1940 рр. банківська система Північної Буковини та Хотинщини зазнала докорінних перетворень. Одним із основних нововведень стало запровадження румунської грошової одиниці – лея. У 1920-х рр. виникла низка нових банків або відбулася реорганізація існуючих інституцій. Нові банки вже діяли здебільшого як акціонерні товариства, а не належали місцевій адміністрації. На початку 1930-х рр. кілька установ змушені були припинити роботу. Попри пожвавлення діяльності банків наприкінці 1930-х рр., наслідки найбільшої світової економічної кризи, повністю так і не вдалося подолати. На початку румунського правління провідну роль у фінансових процесах відігравав Національний банк Румунії, який одразу після приєднання Північної Буковини й Хотинщини заснував у Чернівцях своє представництво. У його обов’язки спочатку входив контроль над ліквідацією філій колишнього Австро-Угорського банку та обмін австрійських і російських банкнот на румунську грошову одиницю. Іншими впливовими банками у краї вважалися: «Крайовий банк», «Іпотечний банк», «Англійський банк», «Комерційний національний банк», «Товариство кредитування торгівлі і промисловості», «Банк Марморош, Бланк і Ко», «Східний банк», Румунський банк», «Віденський торговий банк», «Румунський кредитний банк», «Ощадна каса».

Keywords

• банки
• Північна Буковина
• Хотинщина
• інфляція
• грошова одиниця
• кредитування