Mechanics and Advanced Technologies (Nov 2017)
Виробництво електроенергії у світі та Україні: стан на сьогодні і розвиток в майбутньому
Abstract
Виробництво електроенергії є ключовим фактором розвитку промисловості, сільського господарства, технологій і рівня життя. Також, розвинена і потужна енергетика з різними джерелами енергії дуже важлива для незалежності країни. В цілому, електрику може бути отримано з: 1) невідновлюваних джерел енергії, таких як вугілля; природний газ; нафту; і атомна енергія; і 2) поновлюваних джерел енергії, таких як гідроенергетика; біомаса; вітряна, геотермальна, і сонячна енергії; і енергія припливів і хвиль. Однак основними джерелами для виробництва електроенергії в світі є: 1) теплова енергія - переважно вугілля (~ 40%) і природний газ (~ 23%); 2) «потужні» гідроелектростанції (~ 17%); і 3) ядерна енергія (~ 11%). Для решти виробництва електроенергії використовується нафту (~ 4%) і поновлювані джерела, такі як біомаса, вітер, геотермальні і сонячні станції (~ 5%), які використовуються в окремих країнах. Крім того, джерела енергії, такі як вітер і сонце, і деякі інші (приливні і хвильові станції), є ненадійними постачальниками електроенергії через залежність від Матері-природи. І не можуть використовуватися окремо для промислового виробництва електроенергії. Ядерна енергетика в Україні є найважливішим джерелом виробництва електроенергії в країні. В даний час українські атомні електростанції (АЕС) виробляють близько 45,5% всієї електроенергії, за якими слідують теплові станції (~ 47,6%) (вугільні 38% і газові 9,6%), а інша частина - поновлювані джерела, в основному гідроелектростанції 5,9%. Атомна енергетика базується на чотирьох АЕС (15 реакторів з водою під тиском (PWR), включаючи найбільшу в Європі - Запорізьку АЕС із загальною встановленою потужністю близько 6 000 МВт). Два з цих 15 реакторів були побудовані і введені в експлуатацію в 70-і роки, десять в 80-е, один в 90-і роки і тільки два в 2004 році. Тому на основі аналізу світових енергетичних реакторів з точки зору їх максимальної річної експлуатації (в даний час найстаріші реактори віком в 47 років) було зроблено кілька прогнозів для майбутнього атомної енергетики в світі та в Україні. На жаль, всі ці прогнози досить песимістичні. Існує ймовірність того, що близько 2030-2040 рр. переважна більшість світових реакторів і українських реакторів будуть закриті, і, зокрема, Україна може залишитися без основного і життєво важливого джерела вироблення електроенергії.
Keywords