НЕІМУННА ВОДЯНКА ПЛОДА ІНДУКОВАНА ПАРВОВІРУСОМ В19 –ДІАГНОСТИКА ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ ТА ПЕРИНАТАЛЬНІ НАСЛІДКИ

Abstract

Вступ: В 25-68 % всіх випадків парвовірусна інфекція під час вагітності має безсимптомний перебіг, що значно відтерміновує початок специфічної діагностики парвовирусної інфекції і ускладнює раннє виявлення ознак інфікування плода та в подальшому призводить до розвитку важких та незворотніх ускладнень . Мета дослідження: вивчити діагностику неімунної водянки у плода на фоні материнської парвовірусної інфекції та її перинатальні наслідки. Методи та матеріал дослідження: У роботі представлені спостереження за 13 клінічними випадками неімунної водянки плода внаслідок інфікування парвовірусом В19, що підтверджено методами специфічної діагностики та простежені наслідки для плода з неімунною водянкою і в подальшому для новонародженого. Результати дослідження: Ультразвукова діагностика неімунної водянки у плода відбувалась протягом 12 тижнів після первинного інфікування під час вагітності , в середньому, реалізація водянки у плода відбувалась через 6 тижнів від симптоматичних проявів інфікування у матері. Самостійна редукція неімунної водянки відбулась у 23% випадках. В 46% випадків неімунної водянки плода внаслідок парвовірусної інфекції закінчились загибеллю плода/новонародженого. У 31 % випадків отримано позитивні результати в наслідок внутрішньо маткового лікування плода, вчасного розродження та надання симптоматичної терапії новонародженому. Висновки: Доведено, що найтяжчі наслідки для плода виникають під час його інфікування в 2 триместрі вагітності, найсприятливіший перебіг інфекції з можливою самостійною редукцією водянки у плода спостерігається при інфікуванні парвовірусом В19 в 3 триместрі вагітності.

Keywords

• неімунна водянка плоду
• парвовірусна інфекція
• парвовірус В19
• вагітність
• фетальна анемія
• кордоцентез