Науковий вісник ветеринарної медицини (Dec 2023)

Фармакотерапевтичне обґрунтування використання гіпертонічного сольового розчину за лікування телят із діареєю

  • Шаганенко В.С.,
  • Козій Н.В.,
  • Шаганенко Р.В.,
  • Авраменко Н.В.,
  • Рубленко І.О.,
  • Ємельяненко А.А. ,
  • Порошинська О.А.

DOI
https://doi.org/10.33245/2310-4902-2023-184-2-192-201
Journal volume & issue
Vol. 2, no. 184
pp. 192 – 201

Abstract

Read online

Серед шлунково-кишкових розладів з ознаками діареї у телят значну частку займають інфекційні захворювання. У господарстві в найбільшій кількості хворі телята мали поліетіологічну природу розладів роботи шлунково-кишкового тракту (ШКТ), що були зумовлені збудниками рота-, коронавірусної інфекції та колібактеріозу. Складна етіологічна природа розладів ШКТ з симптомом діареї, різноманітність патогенетичних ланок залучає всі системи організму в патологічний процес і потребує комплексних лікувальних заходів, спрямованих на відновлення гідратації та концентрації електролітів, корекцію метаболічного ацидозу, боротьбу з умовно-патогенними та патогенними мікроорганізмами, інтоксикацією та відновлення функцій органів травлення. Лікування дослідної групи хворих телят із діареєю включало антибіотикотерапію з використанням Колістину перорально у дозі 0,5 г/50 кг маси тіла, двічі на добу, впродовж 5 діб; випоювання молозива у дозі 300 мл один раз на добу, впродовж 3 діб; регідратаційну терапію за випоювання енергетичного електролітного розчину «Регідробуст» один раз на добу, впродовж 3 діб та інфузії 7,5 % розчину натрію хлориду у дозі 4 мл/кг маси тіла, одноразово. Телята контрольної групи не отримували інфузію 7,5 % розчину натрію хлориду. Результати досліджень показали, що у телят дослідної групи комплексна терапія із застосуванням гіпертонічного 7,5 % розчину хлориду натрію мала більш виражений терапевтичний ефект, позитивно змінюючи біохімічні і морфологічні показники крові, що проявлялося у вираженій тенденції до нормалізації обмінних процесів, функцій організму загалом та відновленні тривалості реакції телят на умовні кормові подразники. Телята дослідної групи на 2-гу добу лікування значно активніше споживали корм та загалом мали задовільний загальний стан. Загальний стан телят контрольної групи залишався дещо пригніченим. Зникнення симптому діареї у телят дослідної групи відмічали в середньому на 3-тю добу лікування, у телят контрольної групи ‒ на 4–5 добу. Запропонована схема лікування сприяла скороченню періоду захворювання телят у 1,5 рази.

Keywords