УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНОЮ МОБІЛЬНІСТЮ ПЕРСОНАЛУ В УМОВАХ ВІЙНИ

Abstract

У статті досліджено особливості управління соціальною мобільністю персоналу в умовах війни. Визначено, що у воєнних умовах поняття соціальної мобільності персоналу набуває додаткового змісту, включаючи вимушену зміну місця роботи, релокацію, перекваліфікацію, а також гнучке реагування на кадрові втрати та нестабільність. Запропоновано механізм управління соціальною мобільністю персоналу, впровадження якого дозволяє організації оптимізувати кадрові процеси, формувати кадровий резерв, підвищувати рівень мотивації співробітників і запобігати професійному вигоранню. В умовах воєнного стану значення цього механізму зростає, оскільки організації стикаються з новими викликами – міграцією працівників, мобілізацією, релокацією бізнесу, психологічним тиском та кадровими втратами. Результати впровадження механізму управління соціальною мобільністю персоналу включають зниження рівня плинності кадрів, покращення соціального клімату в колективі, підвищення рівня задоволеності працівників та їхньої залученості до корпоративних процесів.

Keywords

• соціальна мобільність персоналу
• управління соціальною мобільністю
• механізм управління
• виклики
• воєнні умови