Виклики і загрози демографічній стійкості України під час війни

Abstract

Мета статті – аналіз викликів і загроз демографічній стійкості України, що виникли внаслідок війни. У статті висвітлено проблему демографічної стійкості як стратегічного напряму відновлення людського капіталу України в умовах війни та післявоєнного відновлення. Проаналізовано трансформацію демографічної ситуації, що супроводжується скороченням чисельності населення, старінням популяції, зниженням рівня народжуваності, масштабною зовнішньою й внутрішньою міграцією. Акцентовано увагу на тому, що демографічна стійкість не обмежується статистичними показниками, а передбачає проактивну політику, що ґрунтується на підготовці, плануванні, гнучкості та трансформаційності інституцій. Важливою складовою частиною такої політики є перегляд усталених соціальних ролей і моделей поведінки, зокрема в аспекті розширення можливостей жінок, молоді, людей похилого віку, осіб з інвалідністю та інших соціальних груп, які раніше були недостатньо інтегровані в економічне й суспільне життя. Наголошено, що проблеми скорочення чисельності населення й старіння не є фатальними, а можуть бути подолані через упровадження комплексних соціально-економічних стратегій, орієнтованих на підтримку сімей, стимулювання народжуваності, інклюзивність ринку праці та розвиток людського потенціалу.

Keywords

• демографічна стійкість
• кількісні та якісні демографічні показники
• міграція
• старіння населення
• тривалість життя
• демографічні втрати