ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ПШЕНИЦІ ТВЕРДОЇ ОЗИМОЇ СОРТУ КОНТИНЕНТ В УМОВАХ ПІВНІЧНОГО СТЕПУ УКРАЇНИ.

Abstract

На підставі результатів досліджень, проведених у 2014–2018 рр. на дослідному полі навчального господарства „Самарський” Дніпровського державного аграрно-економічного університету (Дніпропетровська область) на чорноземі звичайному малогумусному середньосуглинковому, встановлено, що найвища урожайність пшениці твердої озимої по пару, як на низькому, так і на високому фоні мінерального живлення, в середньому за чотири роки була одержана за сівби 17 вересня – (норма висіву 4,5 млн схожих насінин/га) – 5,66 і 6,21 т/га відповідно. Найбільшу урожайність зерна після ячменю ярого на обох фонах живлення пшениця тверда озима сформувала за сівби 10 вересня і норми висіву 6,5 млн схожих насінин/га. Така висока норма висіву пояснюється малосприятливими умовами, що мають місце після стерньового попередника, і незначною кущистістю рослин. За різних строків сівби норма висіву повинна різнитися. У разі пізнього строку сівби норму висіву насіння треба збільшувати через низьку кущистість рослин і, навпаки, при ранній сівбі за умови достатнього зволоження ґрунту її слід корегувати в бік зменшення. Урожайність пшениці твердої озимої після стерньового попередника була менша на третину (27,9 %), ніж в посівах цієї культури по паровому попереднику. Низька урожайність озимини після ячменю ярого зумовила вкрай низькі економічні показники. Так, окупність виробничих витрат становила всього 1,23 грн. Економічні показники вирощування пшениці твердої озимої після гіршого попередника – ячменю ярого свідчать про низьку ефективність стерньового попередника.

Keywords

• пшениця тверда озима
• попередники
• строки сівби
• норми висіву
• мінеральні добрива
• урожайність
• економічні показники вирощування