«Пантомімічна культура» та міждисциплінарні аспекти її теоретичного осмислення

Abstract

Мета статті. На основі аналізу понять «культура» та «пантоміма» виявити змістову сутність «пантомімічна культура». Методологія дослідження. Основними методологічними засадами дослідження є наукова об’єктивність і системність підходів у використанні взаємодоповнюючих методів: теоретичного (аналіз культурологічної, мистецтвознавчої, історичної літератури), емпірико-аналітичного (теоретично- мистецтвознавчий аналіз феномену «пантоміма»). Також використано загально культурологічні методи дослідження, історичний, аналітичний методи, епістемологічні принципи пізнання змістової сутності поняття «пантомімічна культура». Наукова новизна. Простежено взаємоінтеграцію розвитку та трансформацію понять «культура» та «пантоміма» в контексті еволюціонування соціокультурного простору; визначено поняттєво-категоріальний апарат дослідження, зокрема, запропоновано визначення поняття «пантомімічна культура». Висновки. Соціальне та комунікативне значення пантоміми як феномену культури важко переоцінити, оскільки акт пантоміми можна розглядати як інтерпретацію кодів національної або космополітичної культури, соціокультурне повідомлення, експресивну дію самовираження, форму міжкультурної комунікації та ін. Пантомімічна культура позиціонується як міждисциплінарне поняття, сутнісною основою якого є тріада: людина – культура – жест, що дозволило визначити його як культурно-антропологічне; універсальна мова культури, що вирізняється особливою знаковою системою та використовує різноманітні художні знаки (іконічні, індикатори та символи), наділені певними властивостями; своєрідний засіб творчого втілення емоційних зіткнень між людиною, мистецтвом та суспільством в умовах сучасного сценічного простору.

Keywords

• пантомімічна культура
• пантоміма
• культура
• дефіцінія поняття