Визначення якісного складу сучасних ранозагоювальних лікарських засобів для потреб медичної служби Збройних Сил України у мирний час та на особливий період

Abstract

Вступ. Ранозагоювальні препарати, які знаходяться на оснащенні підрозділів військово-медичної служби мають ряд недоліків, серед яких основними є недостатня регенеративна активність, високий ризик мікробної контамінації рани та необхідність частої заміни на рановому полі. Тому надзвичайно актуальними стають дослідження, спрямовані на розробку технологічних схем отримання сучасних м’яких лікарських засобів комплексної дії вітчизняного виробництва для місцевого лікування ран, а також введення до норм постачання таких ранозагоювальних лікарських засобів, як мазі та ранові гідрогелеві пов’язки, які мають антибактеріальні, анестезуючі, протизапальні та антимікробні властивості, а також не вимагають частої заміни у процесі медикаментозного забезпечення військовослужбовців. Мета дослідження – дослідити якісний склад сучасних ранозагоювальних лікарських засобів для потреб медичної служби Збройних сил України у мирний час та на особливий період. Матеріали та методи. Матеріалами слугували медичні картки стаціонарних хворих та листи призначень поранених та хворих із пошкодженням шкірних покривів. У роботі застосовано документальний, загальногістологічний, гістохімічний, морфометричний та статистичний методи дослідження. Результати дослідження. З метою визначення якісного складу норм постачання ранозагоювальних засобів місцевої дії нами були проаналізовані медичні картки стаціонарних хворих та листи призначень поранених та хворих із пошкодженням шкірних покривів. У модель дослідження були включені умовно забруднені рани діаметром 10 см та глибиною рани від 5 до 10 мм. Здійснено аналіз результатів медикаментозного забезпечення хворих із гнійно-запальними процесами м’яких тканин, які знаходилися на лікуванні з приводу гнійних ран та інтраопераційної профілактики ранової інфекції в 65 хворих, що склали основну групу. Аналіз ефективності застосування розробленої МДМ-мазі при лікуванні гнійних ран проводився в порівнянні з результатами лікування 110 пацієнтів з гострими гнійними первинними ранами (72,5 %), що склали групу порівняння, яка була розділена на 5 підгруп. Серед них абсцеси м’яких тканин, флегмони клітинних просторів тулуба і кінцівок спостерігалися в 54 (35,2 %) хворих, різні форми панарицію – 25 (16,2 %) і парапроктиту – 12 (8,9 %) пацієнтів. Порівно розподілилися хворі з гострим гнійнім бурситом, карбункулом (12,1 % спостережень). Результати мікробіологічних досліджень ранових виділень були позитивними у всіх груп пацієнтів. При цьому в 60 хворих (44,7 %) флора представлена монокультурою, в інших пацієнтів з рани виділені асоціації мікроорганізмів. У мікробному пейзажі спостерігалася перевага грампозитивної флори. Більшість ідентифікованих мікроорганізмів склали стафілококи, серед яких найчастіше виділявся S. aurerus (55,6 % пацієнтів), при чіткій тенденції до підвищення ролі S. epidermidis (30,8 % хворих), а також S. faecalis (15,5 % хворих). У ряді грамнегативних бактерій переважали E. coli (76,4 % хворих), значно рідше спостерігалися бактерії роду Proteus (11,7 % хворих), Pseudomonas aerugenosa (3,7 % хворих) і клебсієла – 1,9 %. Ентерококи виділені – у 5,6 %, B. subtilis – у 2,8 % хворих. Серед хворих, що спостерігались, у 8 чоловік були виділені такі мікроорганізми: палички групи Bacteroides – 5 пацієнтів, з них у 2 бактероїди групи B. fragilis, а в трьох – B. melaninogenicus. У двох чоловік виявлені грампозитивні коки групи Peptostreptococcus sp., і в одного пацієнта була виділена факультативно анаеробна мікрофлора. При аналізі перебігу ранового процесу в ході лікування хворих розробленою маззю під умовною назвою «МДМ-мазь» звертає на себе увагу швидке зменшення запально-ексудативних змін у рані, в основному до 3 доби лікування. Оцінюючи ефективність антимікробної дії розробленої мазі необхідно підкреслити, що вона пригнічує внутрішньотканинну мікрофлору, що не досягається при лікуванні іншими мазями, що обумовлено як гідрофільною основою, так і активними фармацевтичними інгредієнтами, тому що саме внутрішньотканинна мікрофлора визначає тяжкість і спрямованість ранового процесу. Висновки. Отримані результати свідчать про високу ефективність розробленої ранозагоювальної мазі з метилурацилом, декаметоксином та ментолом під умовною назвою «МДМ-мазь» з протизапальною, антимікробною та анестезуючою дією для використання в гнійно-запальну фазу ранового процесу. Основними факторами при цьому є: активний вплив на перебіг запального процесу в рані, а також істотне зниження виразності ендогенної інтоксикації при гнійно-запальних процесах м’яких тканин. На даному етапі розвитку медичної науки і практики визначені оптимальні схеми застосування ранозагоювальних засобів у обраних клініко-економічних групах для місцевого лікування ран.

Keywords

• мазь, рановий процес, запалення, поранення