Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Nov 2024)

Європейський офіс громадського прокурора: компетенція, завдання та перспективи співпраці з органами держави України

  • A. A. Prystupa,
  • O. M. Shpakovych

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2024.85.4.54
Journal volume & issue
Vol. 4, no. 85

Abstract

Read online

У статті проаналізовано функціонування Європейського офісу громадського прокурора (ЄОГП) як незалежного органу ЄС, відповідального за розслідування, кримінальне переслідування та притягнення до відповідальності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, що зачіпають фінансові інтереси Євросоюзу – актуальне питання як для інституцій, так і держав-членів ЄС, зокрема й для України як країни-кандидата на членство. Важливість розширення повноважень ЄОГП згадується у Політичних керівних принципах для наступної Європейської Комісії 2024–2029 рр. «Вибір Європи». Вказується на потребу обговорення сфер, в яких вбачається необхідність збільшення повноважень даного органу для боротьби з транскордонною серйозною злочинністю, включаючи корупцію, яка впливає на фонди ЄС і з якою держави-члени не можуть впоратися самостійно на своєму рівні. В аспекті адаптації законодавства України до права ЄС, переговорів про вступ та поетапної інтеграції України до простору свободи безпеки та юстиції Союзу значну роль відіграє співробітництво та взаємодія органів державної влади України з ЄОГП. Співробітництво Європейського Союзу у галузі простору свободи, безпеки та юстиції (далі – ПСБЮ) відбувається як на рівні ЄС та держав-членів, так й регулюється в рамках Угоди про асоціацію між третьою країною і ЄС та його державами-членами (для країн Західних Балкан – «Угоди про стабілізацію та асоціацію»). Так, Угода про асоціацію між Україною та ЄС містить розділ 3 «Юстиція, свобода та безпека». За результатами дослідження було проаналізовано повноваження ЄОГП, розмежовано мандат ЄОГП та Європейського бюро з боротьби з шахрайством, досліджено правову рамку (Регламент Ради (ЄС) 2017/1939 («Регламент ЄОГП») та Директива (ЄС) 2017/1371 («Директива PIF»)), а також процедуру і стан приєднання країн-членів ЄС до ЄОГП, включаючи організацію роботи органу, яка реалізується на двох рівнях: централізованому та децентралізовану. Зроблено висновок щодо необхідності приєднання України до ЄОГП після набуття повноправного членства в ЄС.

Keywords