Формування соснового деревостану із збереженого підросту після рубки головного користування

Abstract

Дослідження проведено на стаціонарному досліді, який закладено у 1988 р. у стиглому сосновому насаджені з достатньою кількістю (22000 шт.·га-1) підросту головної породи. На половині дослідної ділянки здійснено суцільну рубку головного користування з використанням валильних машин способом вузьких пасік. Другу частину ділянки розробляли традиційним методом з наступним створенням на ній культур сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Виявлено, що проведення суцільних рубок головного користування з використанням валильних машин способом вузько пасічної заготівлі деревини дає змогу зберегти достатню кількість підросту сосни звичайної для формування продуктивного деревостану. Застосування подібних технологій сприяє також прискорити термін відновлення лісових насаджень, ніж це відбувається способом створення лісових культур (на 5 років). Встановлено, що деревостан, що сформувався з підросту сосни звичайної, має кращі характеристики, ніж лісові культури, створені після вирубування стиглого деревостану: середній діаметр – на 14 %, середню висоту – на 18 %. Водночас, враховуючи різницю між віком штучних і відновлених з підросту деревостанів – 5 років, можна стверджувати, що відзначені відмінності значно менші. Відмінності у рості насаджень виявлено і під час аналізу розподілу дерев за категоріями санітарного стану, якістю та класами Крафта. Так, основна частка дерев належить до ІІІ-ІV категорій санітарного стану: 65 % – у варіанті із збереженням підросту та 49 % – у варіанті зі створенням соснових культур.

Keywords

• сосна звичайна; діаметр; висота; запас; санітарний стан