Український журнал Перинатологія і педіатрія (Dec 2023)
Зміни рівнів про- і протизапальних цитокінів у жінок із хронічним ендометритом та можливість медикаментозної корекції цих рівнів на преконцепційному етапі
Abstract
Частота хронічного ендометриту більше ніж удвічі перевищує поширеність інших клінічних форм внутрішньоматкової патології, яка призводить до непліддя, невдалих спроб екстракорпорального запліднення та самовільного переривання вагітності. Існує дефіцит даних щодо зміни вироблення про- і протизапальних цитокінів при хронічному ендометриті та їхньої ролі в розвитку невиношування вагітності, що наступила на тлі цієї патології. Мета - вивчити рівні прозапальних цитокінів фактора некрозу пухлини альфа (ТNF-α) та інтерферону гамма (INF-γ), а також протизапального цитокіна інтерлейкіна 10 (IL-10) у цервікальному слизі жінок із хронічним ендометритом; оцінити вплив розробленого комплексного преконцепційного лікування в усуненні цитокінових розладів у цих жінок. Матеріали та методи. Кількість прозапальних цитокінів ТNF-α і INF-γ та протизапального цитокіна IL-10 визначали методом імуноферментного аналізу в цервікальному слизі 426 жінок із хронічним ендометритом, які планували вагітність. З них 168 пацієнток (І група) преконцепційно отримували комплексне лікування, яке включало антибактеріальні засоби широкого спектра дії (азитроміцин), гормональну естроген-гестагенну терапію (фемостон 2/10) та L-аргінін. Інші 258 жінок (ІІ група) не отримували лікування хронічного ендометриту на етапі підготовки до вагітності. Контрольну групу становили 30 здорових пацієнток. Обрахунок отриманих даних проводили за допомогою методів математичної статистики. Результати. У цервікальному слизі жінок із хронічним ендометритом відмічалося збільшення рівня прозапальних цитокінів INF-γ у 2,8 раза (р<0,001) і TNF-α у 2 раза (р<0,001), а також зменшення концентрації протизапального цитокіна IL-10 у 2 рази (р<0,001). Зміщення цитокінового балансу в бік прозапальних цитокінів поєднувалося з високою частотою невиношування вагітності в таких жінок. Після проведеного лікування хронічного ендометриту в жінок рівень INF-γ був у 2,6 раза нижчим (р<0,05), рівень ТNF-α в 2 рази нижчим (р<0,01), а IL-10 в 1,7 раза вищим (р<0,05) порівняно з нелікованими пацієнтками. Висновок. У жінок із хронічним ендометритом спостерігається цитокіновий дисбаланс, що проявляється надмірним зростанням кількості прозапальних цитокінів і зменшенням протизапальних цитокінів. Жінки з хронічним ендометритом, які планують вагітність, потребують комплексного преконцепційного лікування, що передбачає призначення азитроміцину, фемостону 2/10, L-аргініну на тлі традиційної для прегравідарної підготовки фолатопрофілактики. Таке лікування, сприяючи поліпшенню умов для імплантації, дає змогу на 15% збільшити частоту настання вагітності та в 1,9 раза зменшити частоту спонтанного її переривання. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Keywords
