Ekonomìčnij Vìsnik Nacìonalʹnogo Tehnìčnogo Unìversitetu Ukraïni "Kiïvsʹkij Polìtehnìčnij Institut" (Nov 2020)
ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ ДОКУМЕНТАРНОЇ ФОРМИ МІЖНАРОДНИХ РОЗРАХУНКІВ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
Abstract
Статтю присвячено визначенню та вибору оптимальної документарної форми міжнародних розрахунків у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності між контрагентами різних країн світу. Систематизовано документарні та недокументарні форми міжнародних розрахунків і представлено їх наочно. Розглянуто сутність та види документарного акредитива та інкасо. Обґрунтовано, що на вибір документарної форми міжнародних розрахунків впливає розвиток зовнішньоекономічної діяльності країни контрагента. На підставі цього обґрунтування проаналізовано стан зовнішньоекономічної діяльності України з 2008-2019 рр. завдяки таким показникам як: експорт, імпорт, зовнішньоторговельний оборот. Проаналізовано динаміку валютної структури розрахунків платіжного балансу України з 2010-2020 (І квартал) рр., оскільки особливість проведення міжнародних розрахунків у зовнішньоекономічній діяльності підприємств відбувається з використанням різних валют світу. Обґрунтовано, що на системність вибору документарної форми міжнародних розрахунків впливають переваги та недоліки у застосуванні конкретної форми розрахунку як експортерами, так й імпортерами та платоспроможність контрагентів зокрема. Узагальнено особливості вибору документарних форм міжнародних розрахунків контрагентами враховуючи їхній фінансовий стан. Обґрунтовано методику визначення оптимальної документарної форми міжнародних розрахунків, яка ґрунтується на розрахункові двох основних показників: термін надходження товарів від експортера до імпортера; термін виконання імпортером боргових зобов’язань перед експортером. Охарактеризовано зміну фінансового стану підприємств контрагентів у виборі документарної форми міжнародних розрахунку. Перспективним напрямом подальших досліджень є виявлення переваг та недоліків вибору недокументарних форм міжнародних розрахунків і умови їх застосування для експортера та імпортера у проведенні зовнішньоекономічної діяльності підприємств.
Keywords