Idei (Dec 2013)
Ризоматико-номадичний аспект концептуальної сітки Ж.Дельоза
Abstract
У статті аналізується ризоматично-номадичний аспект концептуальної сітки Ж.Дельоза і ті можливості, які відкриваються перед філософією за допомогою цих концептів. Символ «кореневища», як ризоми, виникає в найбільш вигідному ракурсі для філософії та історії філософії зокрема. Ризома позбавляє філософію універсалізму, ототожнення, але фіксує зв'язку гетерогенності, множинності, рівноправності різних точок зору. Кореневище, як образне вираження руху думки, виникає на противагу образу дерева, головною ознакою якого є «ієрархія»: корінь, стовбур, листя; для нього не важливий пункт зв'язку однієї частини з іншою. У філософському просторі, це виражається поліфонією точок зору, різних позицій, які мають право на рівноцінне співіснування, але не претендують на фундаментальний універсалізм з потенційно єдиною можливою істиною. Утворення ієрархії у філософському просторі - це формування влади, у всіх її проявах, і в усіх сферах за допомогою структурно-системного «консервування» теоретизованих, розумових конструктів, які є продуктом репрезентації та штучної, неусвідомленої відмови від вільної гри, що в цілому порушує її централізований порядок. Номадичне філософствування, яке ризоматично розповзається, здатне подолати подібні явища: таке філософствування нівелює владу, руйнує її плани. Це «бунт», що орієнтується на вільні правила, які є складовими манери і способу життя. Порушення (філософської) системності може призвести до «номадизму», що в цілому свідчить про те, що нормою є не структура, а її порушення, не система, а щось позасистемне. Номадизм - це своєрідна недомовленість, повторний розгляд питань з подальшим урахуванням «перестрибувань», проведення паралелей, які відкривають філософії нові можливості
