Зображально-виражальні засоби в українській поезії періоду повномасштабної військової агресії РФ

Abstract

Актуальність дослідження полягає в потребі осмислити репрезентацію феномена війни в сучасній українській поезії. Наукова новизна результатів дослідження зумовлена виокремленням засобів образотворення, за допомогою яких у поезії воєнного часу відображено реакцію на повномасштабне вторгнення РФ та процеси долання травматичного досвіду й демонтажу колоніальних світоглядних структур і наративів. Героями сучасних поетичних творів є військові, волонтери, біженці, представники різних вікових категорій і релігійних переконань, при цьому лейтмотивом творчості стають, з одного боку, біль, страх і трагізм, а з другого — подвиг Збройних сил України та звичайних українців, їхнє спільне прагнення перемогти агресора. Мета статті — схарактеризувати зображально-виражальні засоби сучасної поезії про війну, її символіку, лексико-семантичне наповнення. У дослідженні використано методи структурно-семантичного й контекстного аналізу, інтерпретаційний та описовий методи. Механізмом виявлення образності став асоціативний рівень творів. У результаті дослідження виокремлено образно-лексичні особливості віршованих творів, які з’явилися у відкритому доступі під час повномасштабної агресії РФ. Окреслено стилістичні функції епітетів, порівнянь, метафор війни, які актуалізують емоційні оцінки та конкретно-чуттєві асоціації автора і читача. Схарактеризовано символічний світ поезії війни, виділено відповідні концепти, які його конструюють: «дім», «світло», «місто», «небо», «пітьма» («ніч»), «зима», «лютий» тощо. У складі зображально-виражальних засобів у нових контекстах слова набувають лексичних значень, які тільки частково збігаються із зафіксованими в словниках. Індивідуально-авторські епітети, метафори, порівняння й інші тропи містять асоціації з реаліями воєнного часу, а також хроніками новинних зведень; поети, які безпосередньо воюють, змальовують картини воєнних дій, свідками й учасниками яких вони стали, поетизують тему побратимства. Образна система поетичних творів характеризується оказіональністю, експресивністю, є засобом художньої комунікації, виконує естетичну, когнітивну й комунікативну функції. Вірші про війну породжують нові концептуальні сенси та, безумовно, уже стали невід’ємною частиною національно-визвольної боротьби українців, тому їхній проблемно-тематичний спектр і зображально-виражальні засоби потребують подальших досліджень.

Keywords

• поезія війни
• комунікація
• воєнна лексика
• епітет
• порівняння
• символ
• метафора