Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія (Dec 2021)

Роль жінки в сімейній історії козацько-старшинського роду Кочубеїв (II половина XVII–XVIII ст.)

  • Natalia Havrylyshyna

DOI
https://doi.org/10.31652/2411-2143-2021-38-17-25
Journal volume & issue
no. 38

Abstract

Read online

Метою статті є аналіз впливу «жіночого фактору» в родині генерального судді Василя Леонтійовича Кочубея (бл. 1640–1708 рр.), простежити роль жінок у підтримці соціально-політичної активності цієї родини в елітному середовищі Гетьманщини. Авторка на основі історичних джерел, повідомлень сучасників та історичних розвідок змальовує портрет його дружини Любові Кочубей (?–1722 рр.) та доньок. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні загальнонаукових (аналіз, синтез, узагальнення) і спеціально-історичних методів (історико-структурний, історико-антропологічний, історико-порівняльний, просoпографічний) із принципами історизму, об’єктивності. Застосування цих методів дало змогу провести системний аналіз джерел, які у своєму взаємозв’язку допомогли охарактеризувати діяльність «жіночої» складової родини Кочубеїв, проаналізувати зв’язки між членами роду та їх оточенням. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше здійснено комплексний аналіз становища жінок з родини В. Л. Кочубея, їх роль у суспільно-політичній та економічній сферах. З нових позицій простежено історію набуття та повернення земельних володінь Кочубеїв упродовж другої половини XVII–XVIII ст. Висновки. Дослідження та відтворення біографістики козацько-старшинської родини Кочубеїв показало, що її представники входили до елітного прошарку суспільства Гетьманщини. Вдале налагодження шлюбних контактів призвело до збагачення родини, становлення її майнового потенціалу, забезпечило політичну та економічну підтримку. Члени роду поріднилися з Жученками, Скоропадськими, Обідовськими, Мазепами, Чуйкевичами, Апостолами, Сулимами, Забілами, через зв’язки з якими вирішувались життєво важливі питання. Протягом слідства, розпочатого після подання доносу В. Кочубеєм на гетьмана І. Мазепу, його дружина Л. Кочубей утримувала родину, користуючись родинними зв’язками, відстоювала свої права та інтереси. Простежено, що саме «жіночий фактор» відіграв основну роль у поверненні земельних володінь, які відібрали за наказом російського царя Петра І.

Keywords