Аналітично-порівняльне правознавство (Dec 2024)
Ґенеза становлення та розвитку адвокатської діяльності на українських територіях за часів литовського та австрійського панування
Abstract
Статтю присвячено дослідженню становлення та розвитку адвокатської діяльності на українських територіях за часів литовського та австрійського панування. Встановлено, що за часів входження українських земель до Великого князівства Литовського діючі на її території норми права не лише впорядкували судовий процес, а й надали діяльності прокуратора трудового характеру, трансформувавши її у професію. Із розвитком міського самоврядування, зокрема магдебурзького права, прокураторська діяльність починає набувати формалізованих рамок, а із запровадженням Литовських статутів правовий статус прокураторів отримав свого закріплення на рівні найвищих правових актів. Попри певні недоліки, інститут судового заступництва міцно вкоренився в судовому процесі та став невід’ємним елементом демократизації судової системи на українських територіях у XIV-XVI ст. У період перебування українських територій під управлінням австрійських монархів адвокатська діяльність на ній регулювалася відповідно до австрійського законодавства, забезпечуючи собою чітку нормативно-правову основу функціонування інституту адвокатури. Австрійські правові акти визначали умови вступу до адвокатури, обов’язки адвокатів та притягнення їх до відповідальності, сприяючи формуванню високих стандартів щодо особи адвоката. Жорсткий відбір претендентів не лише забезпечував надання адвокатами якісних послуг, а й сприяв посиленню в суспільстві авторитету адвокатури, підвищував довіру до неї як до інституту, що виконує особливу соціальну функцію, відстоюючи права та інтереси громадян. Як наслідок, адвокатура того часу поступово завойовувала суспільне визнання, стаючи важливим чинником правового життя країни і значущою суспільною силою. Встановлено, що протягом XIX ст. роль адвоката вийшла за рамки традиційного заступництва в суді: адвокати надавали юридичні консультації, сприяли врегулюванню правових правочинів, роз’яснювали громадянам їхні права та можливості в контексті чинного законодавства. Таким робом, адвокати сприяли поширенню правових знань і формуванню правосвідомості в суспільстві. Адвокатська діяльність за часів австрійського панування стала фундаментом для дотримання прав і свобод українців - підданих Імперії, зміцнила на українських територіях рівень суспільної довіри до правових інституцій.
Keywords