ПРОФЕСІЙНА САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ЯК ЧИННИК ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПЕРСОНАЛУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

Abstract

У статті розглянуто професійну самореалізацію як важливий чинник збереження психічного здоров’я персоналу державної служби. Указано на зниження престижності професійної самореалізації в цій сфері внаслідок падіння довіри гро­мадян до владних інституцій, а також високих вимог до рівня професіоналізму й особистісних якостей фахівців: чесності, моральності, відповідальності, емоційної врівноваженості та готовності служити державі і її громадянам. Описано психологічні особливості професійної діяльності в системі державної служби, зокрема її підвищену стресогенність, що вимагає від держслужбовців постійних резервів самовладання й саморегуляції. Визначено характеристики професійної самореалізації та психічного здоров’я особистості. Окреслено особливості взаємозв’язку якісних характеристик професійної самореалізації, особистісної самоактуалізації й суб’єктивного благополуччя досліджуваних, на основі чого описано загальні критеріальні ознаки психічного здоров’я працівника в системі державної служби. Визначено, що професійна самореалізація для досліджуваних є значущою та проявляється в тому, щоб досягти вершин професійного розвитку, стати професіоналом своєї справи, мати високий соціальний статус, досягти поставленої мети й завдань, отримати визнання своїх заслуг, займатись улюбленою справою. Зазначено, що система заходів з охорони психологічного здоров’я працівника на робочому місці має включати як комплекс прямих психологічних інтервенцій (допомога в подоланні особистісних проблем, активізація особистісного зростання та самовдосконалення тощо), так і психологічний супровід організаційних змін зі створення умов для професійної самореалізації працівників задля профілактики й збереження їхнього психічного здоров’я.

Keywords

• психічне здоров’я, професійна самореалізація, самоактуалізація, суб’єктивне благополуччя, персонал, державна служба.