Вплив Папи Франциска та громадську думку в ЄС у контексті національної стійкості

Abstract

Дослідження впливу Папи Франциска на громадську думку в країнах Європейського Союзу в контексті забезпечення національної стійкості є актуальним науковим завданням. Попри високий моральний авторитет Папи серед європейців, його роль у формуванні глобальної суспільної позиції комплексно не досліджена, особливо щодо питань безпеки та обороноздатності держав. Вивчення цієї проблематики дозволяє глибше зрозуміти роль релігійного фактора в зміцненні європейської єдності та протидії деструктивним впливам. Матеріалом дослідження є публічні виступи та заяви Папи Франциска, насамперед ті, що поширюються через засоби масової інформації та соціальні мережі, а також результати соціологічних опитувань щодо сприйняття позиції понтифіка громадськістю ЄС з актуальних соціально-політичних питань. Застосовано методи контент-аналізу для вивчення змісту та тональності повідомлень Папи, а також компаративний аналіз даних соціологічних досліджень для виявлення кореляцій між риторикою Папи та динамікою суспільних настроїв у контексті національної стійкості. Результати дослідження засвідчують, що попри широку популярність Папи Франциска, його публічні заяви мають обмежений і короткочасний вплив на громадську думку в країнах ЄС. Емпіричні дані показують, що більшість європейців не визнає вирішальної ролі Папи у формуванні їхніх поглядів щодо різноманітних соціально-політичних проблем, таких як ядерне роззброєння, міграція, пандемія чи ідея базового доходу. Більшість європейців не визнає вирішальної ролі понтифіка у формуванні їхніх поглядів, а позитивний ефект його звернень проявляється переважно серед кола його прихильників. Пацифістська позиція Папи щодо війни, яка є предметом дискусій у контексті російсько-української війни, не є визначальним фактором, який несе ризик дефіциту особового складу та мотивації збройних сил країн ЄС. Готовність населення до збройного захисту батьківщини суттєво відмінна між державами Євросоюзу і зумовлена комплексом історичних, геополітичних та соціокультурних чинників. Отже, хоча папський пацифізм певною мірою резонує з антивоєнними настроями частини європейців, він не створює значних викликів для забезпечення обороноздатності й стійкості країн ЄС. Високий моральний авторитет Папи Франциска не трансформується автоматично у домінуючий вплив на громадську думку і суспільні настрої щодо національної безпеки в державах-членах Європейського Союзу.

Keywords

• католицизм, національна стійкість, релігія, ЄС, громадська думка, Папа Франциск.