Функціональний спосіб тлумачення норм права з оціночними поняттями

Abstract

Мета статті полягає у тому, щоб з’ясувати, що розуміється під функціональним способом тлумачення норм права та, які чинники необхідно враховувати в процесі його застосування на практиці. З’ясовано, що функціональне тлумачення норм права – це вивчення практики застосування норм права. Показано, що функціональний спосіб тлумачення норм права необхідний для тлумачення норм права з оціночними поняттями. Вказаний спосіб тлумачення здійснюється за правилами, вимогами, які використовуються в процесі визначення змісту оціночних понять з урахуванням конкретно-історичних умов. Обґрунтовано, що інтерпретатор повинен враховувати умови та фактори, за яких реалізується норма. Розглянуто практику тлумачення такого оціночного поняття як «тривалі злочини» та з’ясовано, що диспозиція норми, формалізованої статтею 146 Кримінального кодексу України об’єднує в собі два різних діяння, які можна вважати самостійними злочинами. Встановлено, що формальні техніко-юридичні дефекти виникають переважно під час формулювання правового поняття законодавцем з порушенням правил та вимог до нормативних дефініцій. Автор дійшов висновку, що на доктринальному рівні визнається існування й застосування у практичній діяльності функціонального способу тлумачення норм права. Адже, у певних випадках для з'ясування сенсу норми права недостатньо звертати увагу лише на її формальний аналіз та загальні умови реалізації. Втім, функціональне тлумачення – не єдиний спосіб тлумачення норм права із оціночними поняттями. Такі норми підлягають не тільки функціональному, а й мовному, логічному, системному тощо тлумаченню. При тлумаченні норм права, що містять оціночні поняття, результат тлумачення може бути різним, втім зміст норми повинен збігатися з її словесним виразом.

Keywords

• функціональність
• тлумачення норм права
• юридична техніка
• оціночні поняття
• техніко-юридичні дефекти