Застосування Конституції України під час вирішення цивільних та господарських справ в частині відшкодування майнової шкоди в разі наявності ухвал про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України

Abstract

Вказується, помилкове застосування судами господарської та цивільної ланок в якості до­казу ухвали кримінального суду про закриття кримінального провадження у зв’язку із закін­ченнямстроків притягнення до кримінальної відповідальності, як нереабілітуючої обставини під час встановлення майнової шкоди при ви­рішенні відповідних спорів. Автор відзначає, з наявного доступу до судових рішень та з їх ана­лізом видно, що розглядаючи справи, пов’язані із відшкодуванням майнової шкоди, не кожен суд надає правильну оцінку юридичній природі закриття кримінального провадження, що при­зводить до неправильного застосування вимог процесуального законодавства в частині при­йняття та оцінки доказів. В статті розглядається проблемне питання застосування практики українських судів ци­вільної та господарської ланки при вирішенні питань відшкодування майнової шкоди при на­явності ухвали про звільнення особи від кри­мінальної відповідальності через сплив строків давності (зокрема, рішення Верховного Суду України), так і теоретичні аспекти, що стосують­ся даної проблематики із посиланням на нор­ми Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до судової практики, в Украї­ні закінчення строку давності у кримінальній справі не означає автоматично відсутності ци­вільно-правової відповідальності за вчине­не правопорушення. У випадках, коли особу звільнено особу у кримінальному провадженні у зв’язку зі спливом строку давності, все ще можуть бути підстави вимагати відшкодування майнової шкоди в порядку цивільного судочин­ства. Українські суди можуть враховувати такі фактори, як характер правопорушення, розмір завданої шкоди та надані докази при визначен­ні відповідальності за компенсацію в цивільних справах. Цивільне судове провадження в дано­му випадку має бути відокремленим від кримі­нальної справи з необхідністю зосередження на юридичній відповідальності за заподіяну майно­ву шкоду при наявності відповідних допустимих доказів, поданих стороною у справі. Станом на сьогодення вкрай важливо ефек­тивноорієнтуватися в особливостях таких справ і добиватися правильного тлумачення доказів у справах потенційної компенсації майнової шко­ди в цивільному судочинстві.

Keywords

• Конституція України
• майнова шкода
• нереабілітуючі підстави
• вина особи
• рішення Верховного суду України
• відповідальність